Під час блекауту (повного відключення світла в області) бригада Ніжинської районної лікарні оперувала 12-річну Діану, доньку Івана Смаля. Завідувач хірургічним відділенням Ігор САДОВСЬКИЙ працював з налобним ліхтариком. Асистував хірург Максим Ворона. Допомагала операційна медсестра Оксана Ширай. Знеболення забезпечили анестезіолог Олексій Симонов та анестезистка Тетяна Степаненко.
— Як почуваєшся? — дзвоню пацієнтці. Вона вже вдома, у Вертіївці, що поблизу Ніжина.
— Нормально, — відказує дівчинка.
23 листопада о 12.20 дитину привезла в лікарню "швидка". Сильно болів живіт, нудило. О пів на третю вже була на операційному столі. Після операції, як і завжди, — реанімація. А на ранок уже перевели в хірургію. Тобто все без ускладнень. Хоча ситуація була дуже непростою.
— Якраз тоді в нас гепнуло, світла не було у всій Україні, — емоційно пригадує масований удар ворожих ракет Ігор Садовський. — Операцію я зміг зробити тільки під ліхтариком. Як шахтарський, налобний, на резиночці, регулюється вгору-вниз. Китайський, за 450 гривень. Добре заряджений. Він у мене завжди тут. Перев’язки роблю, ревізію ран. Довелося з ним і оперувати. Хоча й генератор завели.
Завдяки генератору працювала лампа. Але нам лампи вже було мало, сіріло потроху за вікнами. Генератор також був потрібний, щоб працював дихальний апарат. Бо не дай Бог, зупинка дихання, слід переводити на штучне дихання, під’єднувати до апарата. Якщо цього не зробити, доведеться механічно качати кисень так званою гармошкою або грушею.
Зробили операцію дуже вчасно. У пацієнтки вже був флегмонозногангренозний апендицит. З переходом у гангрену. Але ми його забрали, усе нормально. Апендикс лопнув у хірурга на руці, встигли витягти. Якби ще 56 годин, виникла б гангрена, відмирання. А це дуже небезпечно.
— Апендицит має чотири стадії, — нагадує лікар. — Катаральний — коли апендицит тількитільки запалюється. Друга стадія — флегмона. Третя — гангрена, коли вже незворотні зміни. І четверта — перфорація, коли проривається. За 15 хвилин дитину прооперували: від розтину до зшивання. Це рекордно швидко.
Розміщення апендиксу було в типовому місці, справа внизу живота. Зробили розтин і відразу витягли. І з тим, що в малій мисці (у порожнині малого тазу) розібралися, забрали випіт (рідину), який там був, і зашили рану.
На апендицит дається від 40 хвилин до години. Скільки витратиш — залежить від конституції пацієнта. Якщо людина повна, довше длубаєшся. Витрачений час залежить і від того, де розміщений відросток у животі. А він може бути, де завгодно. Його можна тільки шукати 20 хвилин.
Найшвидше я робив операцію апендектомії за 13 хвилин. Було це років 20 тому. Пацієнтом теж була дитина.
"Час Чернігівський" писав про лікарні таке:
