У Мені відкрилася перша піцерія, де готують піцу на дровах.
— Ми — єдина піцерія, що працює за відсутності електроенергії, — каже Валерія КРАВЧЕНКО, касирка. — Температура в печі тримається на рівні десь 350-400 градусів. Піца випікається півтори хвилини.
Підтримка вогню — відповідальність Валерії. Дівчина постійно стежить за піччю: підкидає дубові поліна, контролює жар.
Валерія Кравченко віддає замовлення
Піцерія відкрилася 19 серпня, уже встигла знайти чимало постійних клієнтів.
— Маємо дев’ять видів піци: грибна, «Цезар», «Маргарита», «пепероні», м’ясна, «4 сири», гавайська, «Капрічоза» та піца з грушею, — продовжує Валерія. — Найбільше менянам подобається «Цезар» та м’ясна. Крім піци, робимо хот-доги, лаваші. З напоїв — газовані та грузинський лимонад.
Секрет смачної піци — у правильному тісті. Над ним кухарки працювали цілий місяць.
— Ми перепробували різні рецептури: з заквасками і без, — додає Юлія БУШАК, кухарка. — З десяток видів борошна змінили, доки не отримали те, що хотіли. Зупинилися на італійському. У нас вийшло справжнє неаполітанське тісто — легке, еластичне та ароматне.
Роздивляюся на столі італійське борошно. Нагадує манну крупу.
— Таке тісто відрізняється від звичайного тим, що його не можна просто поставити в домашню духовку. Потребує особливої спеки, — усміхається Юлія. — Ферментується добу, з мінімальною кількістю дріжджів.
Іноді люди запитують, чому піца нерівна. Але це нормальна особливість неаполітанського тіста.
Юлія бере шматок, кладе на лопату і розправляє.
— Вага тіста на одну піцу однакова — 280 грамів. Діаметр намагаюся зробити 30 сантиметрів, — пояснює та кладе начинку.
Власниця піцерії — 22-річна Софія Скобєлєва. Допомагає дівчині 30-річний Костянтин Пасічник, староста Стольного. Пара зі Стольного Менської громади.
— Відкрилися завдяки гранту на власну справу. Це фінансова допомога від держави на започаткування або розвиток бізнесу в рамках програми «єРобота», — розповіла Софія. — Може оформити будь-хто. Вирішили спробувати й ми. Ідею про піцерію виношували давно. Написали бізнес-план. Представили його, що справа буде працювати. Пройшли співбесіду і комісії сподобалося. Через кілька місяців держава дала нам 200 тисяч гривень.
Грантові кошти допомогли власникам закупити необхідне обладнання та найняти працівників.
— Купили холодильники, тістоміс, холодильний стіл для піци та димар. Приміщення, де піцерія, в оренді. Частину оплати прописали в бізнес-плані, — перераховує Софія. — За умовами гранту в нас має працювати не менше чотирьох людей. У нас більше. Згодом можемо подаватися на ще один грант.
— Хто складав пічку?
— Майстра знайшли в Київській області. Складав у себе в майстерні. Потім цілою везли до Мени. Пічка важка — півтори тонни. Перевозили мікроавтобусом. Затягли через вікно.
Дрова використовуємо тільки дубові. Вони дають чистий жар, без смоли.
— Пічка є, відключення електроенергії вам не страшні?
— Генератор все одно довелося купувати. Тісто має вистоюватись добу, — нагадує жінка. — Тому холодильники мають працювати постійно.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото авторки
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Відомий чернігівський волонтер та ресторатор побував на «Сніданку 1+1». Готував піцу з кабачками
- Багатодітна родина готує суші і піцу у прикордонній громаді
- Чернігівка розповіла як отримала роботу завдяки програмі "Власна справа"
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
