Після того, як російські бомбардувальники на початку повномасштабного вторгнення знищили головну транспортну споруду, що накоротко сполучала Чернігів зі столицею, обласна Служба відновлення нарешті наважилася на її масштабну реконструкцію, що планувалася задовго до великої війни.
В результаті місто отримає сучасний та зручний подвійний автомобільний міст через Десну, що матиме не просто вражаючі параметри. Цими днями він став, по суті, унікальною мостовою спорудою, яка отримала найдовший в Україні суцільномонолітний залізобетонний мостовий прогін. Причому згодом таких прогонів стане аж два, адже мостовий перехід складатиметься з двох однакових паралельних мостів.
Аби це були не просто слова - підрядник, ГК "Автострада" подала відповідну заявку до Книги рекордів України. Прогін був успішно забетонований 14-15 жовтня 2023. А вже 17 жовтня міст відвідали вповноважені представники Національного реєстру рекордів України, які й зафіксувати новий рекорд в номінації "Найдовший монолітний залізобетонний мостовий прогін з пост-напруженою арматурою" - 122,493 метрів.
Якщо точніше, то у компанії «Автострада» наводять такі цифри: протягом доби мостобудівельники бетонували монолітну прогонову будову мосту довжиною 122,493 м. Цей процес тривав безперервно, роботи не припинялися навіть вночі. Всього використали майже 1400 кубометрів бетону (а це 3400 тонн) і 140 тонн арматури. Щоб доставити бетон на будівельний майданчик, машини-бетонозмішувачі здійснили 150 ходок.
Попередній рекорд належить київській компанії "Укратоменергобуд", яка в червні 2021 забетонувала схожий прогін довжиною 100 метрів в Херсоні.
Щодо деталей цього процесу «Час Чернігівський» поспілкувався з Павлом Авдокушиним, незалежним інфраструктурним оглядачем, членом Національної Спілки журналістів України. Пан Павло регулярно висвітлює хід будівництва чернігівського мостового переходу.
Він зізнався, що ідеєю зафіксувати рекорд офіційно він поділився з "Автострадою", коли вперше побачив проект нового мосту:
«Прочитавши на кресленнях цифру "122,5 м." я одразу пригадав, як у 2021-му фільмував бетонування схожого прогону у Херсоні… Там збудували отакий монолітний прогін на знаменитому місцевому довгобуді - шляхопроводі "ХБК-Таврійський". Цей об'єкт дуже довго будувався за різних влад, але саме незадовго до війни його долучили до програми "Велике Будівництво" і це стало проривним етапом. Прогін виявився найдовшим подібного типу, що будь-коли будувався в Україні, і підрядник запросив представників Книги рекордів України. Вони тоді цим дуже пишалися. Але херсонський прогін мав 100 метрів довжини. А тут аж 122,5!
По своїй роботі я всі великі інфраструктурні будівництва відстежую тож зрозумів, що чернігівський прогін планується зробити на 20,5 м довшим за рекорд! Тому я запитав у «Автостради», чи знають вони, що збираються створити рекордний прогін? Там відповіли, що про таке навіть не думали: головне якомога швидше повернути чернігівцям такий потрібний міст! Але ж кожен достойний вчинок має бути гідно оцінений. Тому я запропонував звʼязатися з Книгою рекордів України і якщо моя інформація підтвердиться - подати заявку. І от сьогодні вже маємо новий рекорд. Україна не лише боронить свою незалежність на фронтах, але й розвивається.»
Фото компанії "Автострада"
Унікальність нового прогону не лише в рекордній довжині, але й в тому, що він має дуже складну форму з підйомом, поворотом та віражем, - трохи схожий на спіраль. На те, щоб створити армувальний каркас та скласти опалубку для бетонування, - мостовикам довелося працювати кілька місяців. Загалом, каже Павло Авдокушин, така технологія зведення скдадних мостів у світі є доволі передовою і чимало конструкцій роблять у такий спосіб. Але в Україні вона не була популярною.
Були схожі обʼєкти на Рівненщині, у Києві, на Дніпропетровщині, у аеропортах Борисполя і Донецька. Але ці шляхопроводи та естакади з монолітними прогонами були коротшими.
«Сам міст складний тим, що тут буде поєднано кілька конструктивів. Якщо їхати з Чернігова, то він починається цим рекордним прогоном, за ним 341-метровий сталевий прогін, який саме в ці дні насувається над Десною. Він спочатку прямий, але потім на березі буде дозбиратися ще частина, щоб він повертав. Далі вже на лівому березі буде ще один монолітний прогін аналогічної довжини, хоча він не буде рекордним. Його будуть бетонувати і натягувати у два етапи. І ще один маленький монолітний прогінчик. І все це - в двох екземплярах: для правого та лівого проїздів.»
Фото Павла Авдокушина
Всупереч поширеній в соцмережах думці, французів на будівництві немає. Однак незалежний технічний нагляд здійснює австрійська фірма "IC Consulenten", яка також забезпечувала якість робіт на Запорізькому мосту.
Вони дуже ретельно все перевіряють, розповідає Павло Авдокушин. Неможливо приступити до наступного етапу будівництва без верифікації австрійцями того, що вже збудоване. Все заміряється, актується, фотографується, дані відправляють на перевірку в офіс до Австрії і лише після цього відбувається погодження на наступний етап роботи.
Що стосується хейту, якого чимало під дописами та новинами про міст, - то Павло Авдокушин ставиться до цього стримано.
«Завжди відповідаю хейтерам: я працюю на інформаційний фронт України. Друзі мають радіти нашим успіхам, а вороги - скреготіти зубами від заздрощів».
Будівництво нового 628-метрового мосту через Десну біля Чернігова почалося торік. Це масштабний проєкт, аналогів якого в Україні немає. При спорудженні мостового комплексу виконуються практично всі види робіт, які тільки є у мостобудівництві. Міст матиме 4 смуги для руху, транспортні розв’язки, підземний пішохідний перехід, тротуарну та пішохідну зони, велодоріжки, проїзди для маломобільних груп населення.
Поки що логістичні потреби регіону забезпечує старий міст, який компанія відновила у липні 2023.
Повноцінно функціонувати довгий час ця споруда не зможе, адже вона потребувала капітального ремонту ще до повномасштабного вторгнення, має пропускні обмеження (мостом може рухатися транспорт вагою до 18 тонн). Тому прийняли рішення паралельно будувати новий, сучасний мостовий комплекс. Завершити його будівництво планують у 2024.
"Час Чернігівський" писав про відновлення Чернігівщини:
- Керівництво "Епіцентру" розповіло, як відновлюватимуть гіпермаркет у Чернігові
- У Чернігові Бельгія та Японія допомогли з ремонтом садочків, які торік обстріляла російська армія
- На Чернігівщину дадуть ще 114 млн грн субвенції. На додаткові проєкти
- «єВідновлення»: які громади серед лідерів?
