Чернігівець Василь Єрмак загинув у бою у вересні 2024 року. Проте рідні та друзі до останнього сподівалися, що він в полоні, що ось-ось повернеться додому живим. Майже 2 роки він вважався зниклим безвісти. ДНК-експертиза підтвердила сумну звістку. Прощалися з Василем 7 вересня у храмі Великомучениці Катерини. А 6 вересня йому мало б виповнитися 43 роки.
АНАТОЛІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ, сусід:
У 2024 році його забрали, був за кордоном на стажуванні, потім у бригаду «да вінчі» потрапив, у штурмовики. Ще син мій відправив йому тепловізор. Один раз сходив на завдання і все.
ІЛЛЯ, знайомий:
З усіма дружив, ні з ким не був у конфронтаціях, я чесно рідко бачив його сумним. Він радувався життю. Мені його буде не вистачати.
Вже зараз стало відомо, що тіло Героя повернули додому в Україну під час обміну півтора роки тому. Мати каже, що нещодавно їй повідомили про збіг ДНК зразків, які здавали рідні. Вона вірила у краще і щоразу ходила на обмін полоненими.
НАДІЯ ЄРМАК, мати Героя:
Два тижні тому ДНК підтвердило, що це мій син - Єрмак Василь. Вірили що живий ? Ходила півтора року на обмін. Була надія до останнього, бо був, як зниклий безвісти.
З рідних у Василя Єрмака залишилася мати та сестра. Поховали Героя у Чернігові на міському цвинтарі Яцево.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
