Історія багатьох хуторів Чернігово-Сіверщини зазвичай залишилась тільки на старих мапах. Звідки пішла назва хутору Упирі, що біля Остра, хто населяв це невелике поселення і яка, зрештою, його спіткала доля?
На старих мапах Подесення впадає в око назва населеного пункту Упирі. Згідно зі «Списком населённых мест Российской империи по сведениям 1859–1873 годов», станом середину ХІХ століття в Упирях, селі біля річки Остер, було 5 дворів і трохи більше 50 душ люду – 24 чоловіків і 28 жінок.
Вже у 1924 році на хуторі Упирі Остерської сільради статисти фіксують 15 господарств і 72 мешканців.
Самі Упирі згадуються в документах щонайменше з 18 століття.
Краєзнавець з Броварщини, чий рід тісно пов'язаний з Чернігівщиною, Олександр Бобко припускає, що назва хутора, очевидно, пов'язана з прізвищем Упир, яке існувало в цій місцевості.
«Наприклад, «козачка Варвара Упириха» була хрещеною матір'ю однієї з дочок мого предка Данила Печури», - пояснює Бобко.
У виданні «Неурядова старшина Гетьманщини» поруч із Упирями згадується прізвище Осипа Лукяновича Закревського – бунчукового товариша, київського полкового осавула (18 січня 1743-1754), відставного генерального обозного (березень 1763 року). На той час Упирі вже згадуються як повноцінне село:
«18 квітня 1761 купив у остерського козака Андрія Галушки хутір біля села Упирі».
Де ж подівся цей колоротий ойконім?
Виявляється, що в 1945 році хутір Упирі рішенням Президії Верховної ради УРСР було перейменовано на «хутір Вільний». Під цією ж назвою він і значиться в довіднику адміністративного поділу УРСР за 1946 рік, але вже в межах Старгородської сільради Остерського району.
В даний час такої сільської ради не існує, адже вся Старогородська сільрада і Упирі (Вільний) перебувають в складі самого міста Остер. Отож Упирі поглинув Остер.
«На місці мешканців цього райського закутка я б відновив би прадавню назву «Упирі» зі встановленням відповідних вказівників. Місцеві підприємці могли б це використати як туристичну принаду з продажем відповідної сувенірної продукції», - ділиться ідеєю дослідник.
Автор: Віталій НАЗАРЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
