Впродовж квітня 2023 року ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» у рамках проекту: «Моніторинг змін експортно-імпортної сфери Чернігівської області» проводила опитування громадян, які перетинали державний кордон на в’їзд в Україну, з метою оцінки особливостей, задоволеності умовами у пунктах пропуску та якості державних сервісів.
За результатами проведеного дослідження середня тривалість перетину кордону у квітні становила трохи менше 3,5 год. Найбільше часу громадяни витрачали на очікування у черзі перед пунктами пропуску іноземних держав (≈60 хв.) і в процесі оформлення в українських пунктах пропуску (≈1,5 год.). Подекуди траплялися черги тривалістю 2 – 3 год, але таких пікових випадків, як в останні місяці 2022 р., коли люди очікували по 6 – 8 год. зафіксовано не було.
В цілому, тривалість перебування респондентів на кордоні залежала від того, в якому статусі вони приїжджали до України.
Так, швидше за всіх контроль проходили ті учасники опитування, які пересувалися автомобілем і були зареєстровані у системі «Шлях». Дещо більше часу довелося витратити тим, хто подорожував міжнародними автобусними рейсами. Найдовше перебували на кордоні особи, які здійснювали поїздки з метою придбання автотранспорту. В такому випадку до звичних перевірок додавався час, необхідний для оформлення автомобілю.
Щодо особливостей перевірки, яка здійснювалася при перетині кордону з боку іноземних держав, то вона, найчастіше, проходила наступним чином: громадянину треба було вийти з транспортного засобу, пред’явити документи представнику прикордонної служби і самостійно підійти до вікна паспортного контролю. В українських пунктах пропуску опитувані, частіше за все, проходили контроль без вимоги виходити з транспортних засобів. Варто зазначити, що жоден з учасників дослідження не вказав про такі форми перевірки як: необхідність проходження рамки перевірки безпеки, огляд зі службовими собаками і особистий догляд.
Загалом, рівень задоволення організацією процедур і сервісів при перетині кордону (по шкалі від 1 до 5, де 1 – повністю не задоволений, 5 – повністю задоволений) виявився на достатньо високому рівні як для України (3,9), так і для іноземних держав – 4,3.
За тою самою методикою респонденти також позитивно оцінили якість надання послуг безпосередньо в Українських пунктах пропуску. Зокрема, індекс роботи прикордонників становив 4, а митників – 3,7. Слід наголосити, що дещо нижча оцінка роботи митних інспекторів була надана громадянами, які завозили придбані за кордоном автомобілі і повинні були пройти процедуру розмитнення.
Що стосується санітарії (туалет, наявність води, чистота тощо), то ситуація залишається незадовільною. 80 % учасників дослідження повністю або частково незадоволені існуючими умовами в пунктах пропуску. Лише один респондент, який перетинав кордон у п.п. Орлівка вказав, що він повністю задоволений. Середній показник рівня задоволеності санітарними умовами становив 2,9 з 5.
Практично так само були оцінені якість мобільного та Інтернет зв’язку в пунктах пропуску. Проте, варто наголосити, що наприкінці квітня Державна прикордонна служба України розгорнула мережу доступу до Інтернету у наступних пунктах пропуску: «Краківець», «Рава-Руська», «Ягодин», «Порубне», «Красноїльськ», «Дяківці», «Шегині». Тож очікуємо на позитивні зміни у цьому напрямі у результатах майбутніх опитувань.
* * *
Шановні підприємці і читачі, в рамках проекту створена анонімна «Скриньку довіри». Якщо, під час здійснення експортно-імпортних операцій, стосовно вашого підприємства, або при перетині державного кордону, як громадянина України, до вас, на вашу думку, були застосовані протиправні дії з боку посадових осіб державних органів, просимо повідомити про ці факти за посиланням.
* * *
Детальніше про проект ви можете дізнатися у спеціальній рубриці «Часу Чернігівського» за посиланням.
* * *
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО "Асоціація регіональних ЗМІ" і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
