У Спасо-Преображенському соборі Чернігова проходить виставка під назвою "Спас Чернігівський. Код 990". Що можна побачити серед експонатів та які історії вони розповідають?
* * *
Ну, по-перше, ми хотіли, щоб у людей відразу була асоціація з датою. Вона не є випадковою, 990 — саме стільки минуло від першої літописної згадки про собор, і саме таку назву має наша виставка. Це перша згадка про один із найдавніших храмів Русі і середньовічної України. На сьогодні ми маємо тільки Спас Чернігівський і Софію Київську — два храми, які визначають взагалі архітектурне обличчя тієї епохи.
* * *
Наша експозиція побудована таким чином, що тут напівтемрява. І зрозуміло, що ввечері, коли було багато свічок у храмі, знадвору він теж виглядав неймовірно.
* * *
А ми зазирнемо в минуле ось таким чином. Це скринька-реліквія. Давайте ми повернемося в ті часи і уявимо собі момент закладення собору. Вівтар — найсвященніше місце у будь-якому храмі. І от коли закладають престол, той, який у центрі вівтаря, то робили сховок у перших храмах Русі. І от у такій скриньці. Брали скриньки, закладали туди часточки мощей. І це було, знаєте, такою дуже знаковою подією. Збиралось багато людей, навіть князь брав лопату. І от робив перший, знаєте, такий жест, який і зараз, коли будують сучасні будинки, інколи, я знаю, ця традиція також живе. Так от, закладають і потім будують собор. І уявіть, на сьогодні ця скринька єдина збережена в Україні.
* * *
Тут не просто так знаходяться дві печатки. Вони відразу роблять акцент на тому, що це печатки двох князів-засновників — Мстислава і Святослава. Кожна деталь, якщо її прочитувати, вона може так багато нам розказати. Головне — прийти і зчитати цю інформацію.
* * *
До речі, ці картини у нас з'явилися нещодавно, буквально кілька днів тому. Справа в тому, що, я вам сказала, ми йдемо до великого шляху святкування міленіуму. Але така в нас дилема: як виглядав перший чернігівський князь Мстислав? Ніхто не знає. В літописах зберігся його опис, і ви можете його, до речі, побачити ось тут. Ось це все, що збереглось про зовнішній вигляд нашого князя, про те, що він був дуже міцний тілом. Він був рудий, і він дуже любив дружину. Маю на увазі військо.
* * *
Наприклад, ми багато розказуємо, окрім виставки, ще й того, що в Спасі збереглось до сьогодні оригінального. І багатьох вражають колони, тому що зараз от ми стоїмо в тій точці, де колони видно такі, як вони представлені з вісімнадцятого століття. А ось ота колона з іншого боку показує нам колону одинадцятого. І це важливо. Чому? Тому що в Україні більше ніде немає колон у середньовічних храмах, де вони збереглися і стоять на своєму місці тисячу років — тільки у нас, у Спасі.
* * *
Я тут перший раз. Мені дуже подобається. Найбільше тут запам'яталось, чесно кажучи- це ікони, іконостас. Тобто найбільше враження, що це дуже старовинне все. І доторкнутися до історії. Кладка каміння. Побачили там мармурову колону. Дуже цікаво, сподобалось. Я в захваті.
* * *
Потрібно знати свою історію, потрібно знати, яке багатство є у нас в Чернігові. І для того, щоби, ну, я скажу так, пропагувати це.
* * *
Мені подобається все. Я не можу навіть окремо щось виділити, бо це настільки возвеличує нас. А особливо в нашій ситуації зараз — це просто супер. Я дуже вдячна за організацію цієї виставки і за те, що ми досі оце все зберігаємо і доводимо, що ми є, будемо, і ніщо нас не знищить.
Читайте або дивіться інші опитування на "Часі Чернігівському":
