Видання Forbes Україна поспілкувалося із 37-річним онуком покійного аграрія Леоніда Яковишина Максимом Яковишиним. Саме він нині веде справи у ТОВ «Земля і воля».
Видання розповідає, що ще у 2019 Леонід Яковишин заявив, що його заміною буде онук Максим. Він же був вказаний на сайті компанії у розділі керівництво як заступник генерального директора.
«Так і сталося: управління компанією перейшло до Максима Яковишина, 37, який працює у «Землі і Волі» з 2011 року, а останні п’ять років керував продажами. За його словами, дід системно готував його до ролі спадкоємця – пояснював логіку рішень і нюанси господарства», - наголошують у Forbes.
Сам молодий спадкоємець не надто показний навіть в соцмережах. Світлин його там небагато, проте дещо знайти таки можна. Одружений на уродженці Вінниччини Юлії Манзюк. Судячи зі світлин у соцмережах у пари є діти.
Згідно з реєстрами YouControl, Максим Яковишин керує ТОВ «Нові агропромислові технології», де був основним бенефіціаром його дід. Основний КВЕД компанії - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
«Зрозуміло, що не зможу керувати з першого дня, як він. Дід мав особливі підходи – комусь вони здавалися дивними, але виправдовували себе. Він умів розраховувати наперед», – каже Максим.
Новий власник визнає: стратегія тривалого зберігання зерна, яку практикував Яковишин, коли компанія могла роками вичікувати зростання ціни на збіжжя, підходить не всім.
«Завдяки фінансовому запасу ми могли дозволити собі заморозити кошти, і різниця в цінах із часом дозволяє відіграти», – пояснює Максим Яковишин.
Каже, що робить ставку на переробку і диверсифікацію – розглядає запуск потужностей для олійних.
Минулого року, за високих цін на кукурудзу, Яковишин відходив від монокультури, розширив частку соняшнику та зернових, говорить комерційний директор «Агро Солар» Олексій Ткаченко.
«Придбав 10 зернових жаток – це свідчить про збалансовану структуру: диверсифікацію для додаткових заробітків і зменшення ризиків», – пояснює він.
Тимчасово обов’язки гендиректора виконуватиме перша заступниця гендиректора Валентина Чернякова, а Максим Яковишин зосереджений на стратегії, нових інвестиціях та збільшенні обсягів продукції.
Спадщина
«Земля і Воля» – як держава у державі, з усім необхідним для виживання у кризах, каже фінансовий аналітик Іван Угляниця. Компанія будувала дороги та житло для працівників. Якщо працівник відпрацював 15 років, він міг приватизувати квартиру. «Колектив старіє, треба омолоджувати. Без житла не розв’яжу проблему кадрів», – пояснював Яковишин. У 2019‐му він витрачав 370–380 млн грн на ці проєкти.
«Не скорочував персонал навіть після появи точного землеробства й автопілотування. Прагнув більше робочих місць у селі», – розповідає Олексій Ткаченко.
«Підхід Яковишина із надлишковими інвестиціями називали «куркулізмом», але такий підхід захищав від долі гігантів, що лопаються після вичерпання ресурсу для розширення», – впевнений Угляниця.
«Можу будь‐кого поглинути. Не заздрю тому, хто зі мною звʼяжеться», – відповідав Яковишин на запитання про конкуренцію з холдингами у 2019‐му.
Останніми роками кілька разів заявляв про підготовку рейдерських атак. Знайомі бізнесмени застерігають: без засновника компанія стане вразливою. Максим Яковишин наголошує: питання продажу не стоїть.
Авторка: Євгенія Замковська
