Говоримо із Іваном Леньо про те, як він пише пісні, над чим працює зараз і чому «Kozak System» - це не зовсім про концерти. Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Про гурт «Kozak System» чули всі. Сьогодні говоримо із його фронтменом про творчість і не тільки. Іван Леньо у передачі «Наші люди». Як змінились виступи за час повномасштабного вторгнення?
– Взагалі, культура під час війни дуже важлива. Тому що морально-психологічний дух українців — це немаловажна складова у спротиву російській агресії. Що стосується концертів, то залежно від того хто дає, де дає, і який склад пісень виконується під час так концерту. «Kozak System» – це не зовсім про концерти. Взагалі розважальна складова на сьогодні абсолютно відсутня, і це логічно. Мова йде про певний патріотичний дух. Мова йде про ту правду, яку ми знаємо про війну. Це важливо теж доносити до людей, тому що люди довіряють улюбленим артистам і чують їх.
Ми знаємо про війну багато, тому що ми кожен тиждень, після того, як відіграємо серію концертів, їдемо в зону бойових дій і віддаємо дрони бригадам, з якими вже маємо тісну співпрацю. Це більше 10 бригад ЗСУ
Багато хто має докори сумління стосовно «я не в окопі й, відповідно, я не допомагаю ЗСУ». Треба пояснювати людям, що війна це народне явище. Можна навіть згадати тут фразу Сунь Цзи, який сказав: «Армія здатна виграти битву, війну здатен виграти народ». Сьогодні це абсолютно народна війна, тому що проти нас велика російська імперія. І кожен, хто вміє, знає себе в якомусь ремеслі, має допомагати ЗСУ, або бути для ЗСУ. Власне ми і придумали формулу, яка звучить так: «Сьогодні ти або в ЗСУ, або для ЗСУ».
Ми зіграли вже під час війни 265 благодійних концертів. Більшість з них для людей безкоштовно. Ми свідомо забираємо бар'єри, бо сьогодні у людей складна життєва ситуація, у багатьох немає елементарно на хліб. Тому ми робимо безбар'єрні концерти того, щоб люди прийшли, почулися, зарядились.
– Яка ситуація зі збором коштів?
– Залежно в кого. Знову ж таки, багато волонтерів бідкається, що стало гірше. У нас стабільно, не сказав би, що більше, але стабільно. І в залежності від міста і організації. Дуже важлива підтримка місцевих органів, тому що це ж дозволи. Плюс, коли відділи культури районів чи областей включаються і роблять хороший розголос цієї акції, тоді приходить більше людей. Чим більше людей, тим більше наповнені скриньки, тим більше дронів, тим більше мертвих ворогів. Формула дуже проста.
– Чи співпрацюєте з байкерським рухом?
– Знову ж таки, залежно яких. В даному випадку Сашко Стогнієнко – це взірець для мене і для багатьох. Взірець того, як має себе знайти в даному випадку бізнесмен-байкер у Русі спротиву. Він створив Об'єднаний байкерський фронт. Це добровільна організація, волонтерська організація, яка по всій країні збирає фактично мотлох із мотоциклів. Пізніше на його підприємстві вони завдяки хорошим майстрам доводяться до стану майже нового.
Ці мотоцикли сьогодні вирішують проблеми евакуації, довозу БК в штурмових бригадах краще, ніж інший транспорт. Тому що він легкий, і собівартість такого мотоцикла достатньо низька, щоби в разі прильоту чи небезпечної ситуації його можна було просто кинути і не шкодувати.
Ми теж допомагаємо їм медійно. Всіх, хто сьогодні катається на байках, і в них є в гаражі байк, на якому вони не їздять, то віддавайте їх Об'єднаний байкерський фронт. Вони з них зроблять правильні мотоцикли, які на фронті будуть вирішувати важливі проблеми.
– Над якими піснями чи альбомом зараз працюєте?
- Ми пісні пишемо поштучно, в залежності від їхньої появи. Сьогодні всі пісні написані болем, написані правдою, щирістю. Важливо відгукуватися на ту емоцію, яка тебе супроводжує. Не так давно була написано після «Люди Титани» після відвідування відвідування госпіталей. В цих наших концертах ми і відвідуємо поранених бійців. Вже більш ніж 15 госпіталей України ми від’їздили. Це важливо. Важливо їх не забувати. Важливо теж їм давати ту енергію, з якою вони мали би скоріше заліковувати рани. Немає гіршого, коли ти не на фронті, ти не на роботі, ти в підвищеному стані, особливо коли маєш серйозні поранення.
– Ви написали неформальні гімни бригадам «Едельвейсь» і «Лють». Плануєте далі творити у цьому напрямку?
- Плануємо. Ми ще написали неформальний гімн для 59-ї бригади, 503-й батальйон морської піхоти: «Бачиш – є*аш» називається пісня. Зараз ми, скажімо так, в хороших стосунках з «Ахіллесом». Це один із найкращих на сьогодні в українських ЗСУ підрозділів безпілотних систем. І Ахілес один із хороших розумних офіцерів, сам пише вірші. Вчора увечері ми з ним переписувались, і мені він скинув черговий вірш, який мені здався цікавим. Можливо з нього вийде пісня.
* * *
Читати також:
- Виконавець із Чернігова розповів про реп-музику і нові сенси
- Автор-виконавець про життя в окупації, рок-тусовку і зміни в творчості
- НАШІ ЛЮДИ: режисер та актор розповідає про театр, неоднозначних героїв та найкращі постановки
