Говоримо із Лесею Федоренко про туризм, враження гостей міста від Чернігова, перспективи розвитку туристичної галузі і фестиваль «Зелена сцена». Дивіться відео або текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Сьогодні говоримо про туризм, його проблеми і перспективи із екскурсоводом, організаторкою фестивалів «Зелена сцена» та «Чернігів Jazz Open» Лесею Федоренко у передачі «Наші люди». Коли ви почали водити екскурсії?
– Я вам хочу сказати, що перша моя взагалі екскурсія, яка відбулася в Чернігові, це було у травні 2022 року. Тобто як тільки я приїхала, вже була перша екскурсія.
Потім взагалі 2022 рік був майже пустий. Було дуже багато волонтерських екскурсій, екскурсій із відрядженими, із військовими. Але це не були класичні екскурсії. Тобто ми не показували історичні маршрути, а ми показували руйнування. Ми навіть побудували тур по окраїнам міста, по центру міста - саме там, де були найбільші руйнування. Це все фіксували журналісти, волонтери або представники фондів. І власне таким був турист у 2022 році.
У 2023 році він змінився. Дуже допоміг ремонт мосту. Як тільки відновили рух через Десну, одразу ми відчули, що туристів стало більше. Їх навіть на око просто видно у вихідні.
– Куди водите екскурсії зараз?
– Зараз відновилися класичні маршрути. Тобто це оглядова екскурсія, це екскурсія центром. Якщо по Чернігову повністю, то це десь 5 годин. Якраз навесні запрацювали всі наші музеї: історичний, Борисоглібський собор, Антонієви печери. Експозиція зараз далеко не повна. Ті ж самі печери, вони не мають експозиції, але вони самі по собі музейний об'єкт. Тому, по суті, це вже класичні екскурсії.
– Туристи у 2023 році – хто вони?
– Зараз це не класичні туристи. Левова частка – це військові, які тут у відрядженні чи на ротації. Вони втомлені, вони серйозні, вони відволікаються на щось інше, але вони замовляють екскурсії. І ще вони неймовірно вдячні слухачі. Їм дуже подобається історія воєн Чернігова, давньоруський період історії. Всі битви, де чернігівські князі приймали участь, вони захоплюються цією військовою культурою, тому що самі є представниками цієї культури.
Потихеньку повертаються і звичайні туристи. Єдине, що немає туристичних груп. Мова про класичні групи корпоративні: туристи, медики, вчителі, бібліотекари, освітяни - вони завжди замлвляли на свої корпоративні дні величезні автобуси. Але зараз їх немає. Тобто є індивідуали, як ми таких туристів називаємо. Але всі вони дуже класні, тому що ті, хто приїжджають сюди, вони реально приїжджають із запитом дізнатися про Чернігів, послухати про Чернігів. Тому це дуже вдячні туристи.
– Звідки зазвичай приїжджають до Чернігова екскурсанти?
– Як і раніше, переважно це кияни, тому що дуже добре сполучення. І електричка зараз комфортна. І відновлений шлях мостом через Десну.
Але ще велика частина туристів - скоріше просто гості-екскурсанти – це тимчасово переміщені особи. Вони проживають або в Чернігівській області і Чернігові, або в Київській області і Києві. Це також і Херсон, і Мелітополь, і Маріуполь, і Донецька область,
І, звісно, компанії з Києва, які відпочивають. Вони знають, що в Чернігові класно. Вони приїжджають, замовляють екскурсію, потім десь харчуються в ресторанах.
– Як внутрішньо переміщені особи сприймають зараз Чернігів?
– Вони захоплюються Черніговом. Це стосується і їх, і тих, хто вперше потрапляє до Чернігова. Тому що інформаційний фон дуже тривожний. По-перше, реально Чернігів був дуже зруйнований. І коли люди бачать, що тут все працює, прекрасні клумби, прекрасні тротуари, прекрасні парки, вони такі «Так, стоп, а що ми бачили по телебаченню?» Я кажу, що зараз покажу, що ви бачили по телебаченню: «Бачите цей будинок? А він відновлений». А далі показую фотографію, яким він був. Приміром, будинок по вулиці Черновола або по вулиці Толстого. Завдяки вмінню Чернігова швидко «зализувати свої рани»… у них викликає подив, що ми так відновлюємося, і що ми живемо таким, в принципі, спокійним життям. Це їх захоплює. І також чистота Чернігова, його давньоруськість, його архітектура.
І люди захоплюють. Кажуть, що чернігівці гостинні. А ще дивують по-хорошому наші ресторани: смачно, достатньо високий сервіс, готелі.
Війна нам зруйнувала дуже багато планів, тому що Чернігів до війни реально вже був туристичний центр, абсолютно безперечний туристичний центр. Я можу це сказати по собі, по своїй роботі, по роботі моїх колег. Коли нас просто не вистачало на окремих туристів або груп.
– Чи можливо відновити статус Чернігова як туристичного центру?
– Я думаю, що відновити статус Чернігова як великого туристичного центру не просто можливо, це так і буде. Тим більше, я почула від моїх гостей бажання зробити тур по Україні, особливо по тих містах, які зазнали руйнувань, які були в блокаді чи в окупації. Це і частина шанування наших воїнів, а ще жителів, які вистояли. І тому, я думаю, що Чернігів, як місто, яке вистоїло, незламне, це обов 'язково буде як один із магнітів.
І ще Чернігів залишається таким же красивим, як і був. І наша атмосфера міста - вона дуже помітна. Коли люди мандрують іншими містами, вони відчувають, наскільки тут інша атмосфера. Навіть можна зануритись в містику. Можливо вона є в нашому місті. І цей спокій, який ми зараз зберігаємо, не дивлячись ні на що, він теж є туристичною принадою.
Були величезні плани на 2022 рік, і стосовно Валу, і стосовно Болдиної гори. Все це зробить Чернігів дуже крутим, дуже потужним.
– Ви організовували Chernihiv Jazz Open і «Зелену сцену». Чи плануєте відновити ці фестивалі?
– Стосовно Jazz фесту - цей проект ми заморозили раніше. Якщо ми будемо робити щось, то вже під іншим брендом, Але в "Зеленій сцені" у нас обов 'язкові джазові дні. І якраз джазовий напрямок - один із визначних в "Зеленій сцені". Тобто це легка альтернативна музика, це інді музика і це джаз музика. Тому джазові концерти від нас, я думаю, що будуть.
Чи буде "Зелена сцена" - це, мабуть, головне питання. Зараз вийшло так, що частина нашої команди розсипалася. Тому, що хтось перебуває за кордоном, інші працюють із міжнародними фондами і весь час у відрядженні. І це не дозволило нам зібратися у цьому сезоні, тому що всі вже запланували своє життя.
Був ще один такий моральний момент. Ми зібралися в зумі, ми поговорили і зрозуміли, що ми морально не в тому стані, принаймні на початок літа, щоб робити саме таку "Зелену сцену", яку ми робили раніше.
Зробити інший формат, пристосовуючись саме до сьогоднішніх подій - ми думали-думали, і у нас виходило або занадто андеграундно, або занадто траурно.
Тому ми вирішили поки що нічого не робити, принаймні у цьому сезоні. А у 2024 році будемо дивитись, як складуться події. Бо тут вже є моменти, які не від нас залежать.
Хоча я дуже радію, що в Чернігові проводяться концерти. Видно, що у людей є запит. Я дуже сподіваюся, що ми теж відновимо свою діяльність. Розумієте, у нас на 2022 рік була запланована 10-та ювілейна "Зелена сцена". І ми хотіли її зробити дуже класною, з високою планкою. Вже були демовленості з 4-ма посольствами. Тобто до нас би приїхали гурти і з-за кордону, вже логістика обговорювалась. І ми хотіли після 10-го сезону, можливо, зробити якийсь інший фестиваль із іншим форматом. Тепер ці плани зруйновані. Як далі складеться доля цього творчого проекту - будемо дивитись.
* * *
Дивіться попередні випуски програми:
