В нашому регіоні активно розвивається галузь альтернативних джерел енергії, зокрема і з виробництва біогазу. Варто зауважити, що чернігівські біогазові установки мають сумарну енергетичну потужність у доволі значних обсягах - 3,6 МВт. Цього у 2,5 рази вистачить, аби перекрити потреби жителів такого населеного пункту як Седнів, наприклад.
Що таке біогаз? Це газ, отриманий з біомаси. Можливі джерела цього ресурсу: відходи тваринних ферм, стічні води чи органіка на сміттєвих полігонах. Біогаз є сумішшю метану (60-70%), СО2 та невеликих кількостей інших газів. Біогаз можна використовувати для отримання електроенергії та для задоволення потреб в опаленні чи приготуванні їжі, зауважують у ДП «Нафтогаз Біоенергія».
Сировиною для біогазу може служити будь-яка органічна речовина: силос кукурудзи, буряковий жом, меляса, гній великої рогатої худоби та свиней, відходи птахофабрик, молочна сироватка, відходи переробки картоплі. Тож, установки часто будують поруч із підприємствами агропромислового комплексу.
Біометан – це майже на 100%, метан, що утворюється або шляхом збагачення біогазу, або шляхом газифікації твердої біомаси. Збагачений біометан не відрізняється від природного газу, тому його можна транспортувати та використовувати таким же чином. Біометан має переваги природного газу, залишаючись при цьому вуглецево нейтральним.
Біометан, за своїми фізико-хімічними властивостями може "закачуватися" в газотранспортну мережу, з метою постачання до кінцевого споживача, різниця біогазу та біометану полягає в кінцевому % очистки метану від інших хімічних сполук, біогаз на 60%-70% складається з метану, а біометан на 97%-99% складається з метану.
За інформацією Sustainable Agrobusiness Forum (SAF) станом на 2020 рік в Україні було зареєстровано 27 біогазових проєктів загальної встановленої електричної потужності 66 МВт.
Найбільші потужності працюють на Хмельниччині. На території області розміщені 2 біогазові установки сумарною потужністю 15,6 МВт: у ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія”, потужністю 5,1 МВт на відходах буряку, корів, птахівництва та у ТОВ “Теофіпольська енергетична компанія” потужністю 10,5 МВт на відходах кукурудзи.
На Чернігівщині поки діють 2 біогазові установки сумарною потужністю 3,6 МВт: у ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія” потужністю 2,4 МВт на відходах буряку та у ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія” потужністю 1,2 МВт на відходах свинарства та кукурудзи. Зазначені види відходів є найпопулярнішими в Україні джерелами для виробництва біогазу.
А от території Волинської, Тернопільської, Чернівецької, Житомирської, Кіровоградської, Сумської, Харківської областей досі не реалізовували біогазові проєкти. 2 біогазові установки в Запорізькій та Донецькій області знаходяться під тимчасовою окупацією.
Серед 27 біогазових проєктів використовується наступне паливо для отримання біогазу та біометану:
- На відходах кукурудзи – 13 біогазових установок.
- На відходах свинарства – 9 біогазових установок.
- На відходах корів – 8 біогазових установок.
- На відходах буряку – 6 біогазових установок.
- На відходах птахівництва – 5 біогазових установок.
В Україні діють певні законодавчі нюанси щодо регулювання галузі з виробництва біогазу. Однак, дечого все ж таки бракує для повноцінного стимулювання виробництва біометану в Україні.
По-перше, необхідно створити технічні, регуляторні й фіскальні передумови для ринку біометану в Україні, говорять у ДП «Нафтогаз Біоенергія», а також потрібне підписання відповідних міжнародних договорів про взаємне визнання реєстрів походження біометану в Європі.
"Час Чернігівський" писав про енергетиків: Друга бригада чернігівських енергетиків рушила на деокуповану Миколаївщину відновлювати електромережі
