Чернигів, Ніжень, Прилука – хто і навіщо змінив назви міст?

30 ЛИСТОПАДА 2023, 12:36

28096

Вірно в народі говорять: як корабель назвеш, так він і попливе, адже назва визначає сутність того чи іншого явища. Хочеш зробити з містечка село, хочеш позбавити його насельників історії – зміни назву! Саме це і зробили московіти, отримавши свого часу контроль над Україною.

Колись на Гетьманщині було: Чернигів, Ніжень, Прилука, Броварі, Міна, Холявин, Любірці, Замістє, Козарі, Петриші, Крупичпіль, Турець… Коли до влади прийшли московіти, то кинулись адаптувати старі назви містечок під себе.

«Була собі Прилука, але москвинам при вимові вона дряпала горло, вони не могли знайти жодного відповідника у своїй власній топоніміці. Тому і переписали Прилуку - на Прилуки (Раздоли, Набєрєжниє Чєлни, Ґрязі, тощо). Тепер їм підходить, тепер Прилуки укладаються в общєросійській трафарет», - каже дослідник Гетьманщини Євген Салік.

Те ж саме з іншими назвами містечок. Був собі Ніжень… Однак колись типове на Гетьманщині помʼякшення на кінці слів (Оріль, Ірпінь) було геть не властиве москвинам (Орьолъ, Камьішинъ, і т.д.).

«Нєпорядокъ, звучітъ нє по-нашему! Тому був Ніжень - а став Ніжин. Був Турець - стала Турівка, Крупичпіль – Крупичполе, - описує причини перейменувань пан Євген. – Отак містечка Гетьманщини поступово перетворювали на села, позбавляли їх статусу містечка. Багато з них, від сіл - вже стали хуторами, а то й геть зникли».

Карта із автентичними назвами міст та сіл Чернігівщини

На переконання дослідника, так створювався міф про те, що українці – суто селянська нація, а міста належать виключно москвинам, полякам та євреям.

Однак цю брехню спростовують офіційні джерела. Так, документи 17-18 століть свідчать про те, що міське населення (міщани) складалося на 90 відсотків з українців.

«Наприклад, на сто дворів православного віросповідання (вважай українців) припадало не більше, ніж 5-7 дворів «жидівських», як тоді казали, - пояснює Євген Салік. – Москвини здебільшого траплялися лише в переліку гарнізонних салдат, а поляками на Лівобережжі навіть і не пахло».

Кожне з наших сотенних містечок та полкових міст (деякі з них навіть мали Магдебурзьке право) цілком вкладалося в загальноєвропейську міську традицію, але абсолютно не вкладалося в общєросійську норму, де існували виключно помітні «губернськіє города», а решта були села. Тому, на думку історика, й провадилася політика селянизації містечок, перетворення їх в села.

Дослідник вважає шкідливою і нинішню ситуацію з статусами населених пунктів.

«Замість того, щоб повернути нашу питому назву – містечко, тепер наші селища міського типу перетворили просто на селища. Наступний етап – зникнення з мапи», - резюмує історик.

Автор: Віталій НАЗАРЕНКО

"Час Чернігівський" писав про історію: 

Схожі новини

Авто зʼʼїхало в кювет, повипадали корита із мʼясом: на Чернігівщині поранили у живіт засновника мисливського господарства

20 ЛЮТОГО 2024, 22:14

Пряма мова

НАШІ ЛЮДИ: викладачка англійської мови про те, як змінились учні за час війни, нові технології та мотивацію

20 ЛЮТОГО 2024, 18:20

Як ремонтують розмиту повінню дорогу в прикордонній громаді

20 ЛЮТОГО 2024, 17:07

Земельні махінації на 2,5 млн грн: у Чернігові чиновнику повідомили про підозру

20 ЛЮТОГО 2024, 15:51

Ніколи не їздила потягом і лише раз пила алкоголь: у Батурині місцева жителька відсвяткувала 106 років

20 ЛЮТОГО 2024, 14:52

Фото

Акторка з Чернігова показала свою квартиру, яку зруйнували росіяни

20 ЛЮТОГО 2024, 13:58

Фото

Борзнянські гирьовики стали кращими в Чернігові

20 ЛЮТОГО 2024, 12:51

ТОП-переглядів