Цьому будинку у центрі Чернігова більше 100 років. Він пережив Другу світову війну, але у лютому цього року зазнав серйозних руйнувань після ракетного удару по місту російських загарбників. В багатоповерхівці вилетіли вікна, двері, знищено покрівлю. Під час обстрілу загиблих та поранених не було. Хоча Дмитро, що був неподалік свого будинку, зазнав контузії.
Я знаходився буквально в 15 метрах від вибуху, постраждала машина, я вижив, це вдруге було. Після першого вибуху вилетіли вікна, а після другого - все стало непридатним: дах, з часом зіпсувалося опалення через морози, - каже Дмитро мешканець, будинку.
Після облоги Чернігова мешканці почали повертатися до своїх домівок. Через те, що дах був зруйнований, опади почали заливати квартири. Над багатоповерхівкою нависла інша загроза – він міг стати непридатним для проживання. І тоді люди взялися рятували будинок самотужки, не чекаючи допомоги.
Зібрали гроші на ремонт покрівлі. Допомогли з фінансами і сусіди, що виїхали за кордон. Знадобилися надзвичайні зусилля, аби у післявоєнному Чернігові знайти будівельників, матеріали для ремонту та техніку.
Місяць ми не присідали. Суботники, прибирання сміття, приходилося мотатися по місту, спалити десятки літрів бензину, доправити все, підняти, - розповідає Петро, мешканець будинку.
Днями ремонт покрівлі у будинку завершили. Люди радо нам демонструють результати кропіткої праці великого колективу.
На даний момент об’єкт здано. Площа 450 м2. Вартість півмільйона. Це все з нашої кишені, - додає Петро.
Мешканці неабияк раді, бо й досі їм важко повірити, що так швидко і за таких важких умов їм вдалося це зробити. Будинок став першим у місті, де мешканці власними ресурсами відновили покрівлю. Однак попереду ще багато роботи. Насамперед, відновлення систем опалення, заміна вікон, дверей. Труднощі лише згуртували людей.
До війни у нас були відносини - добрий день і до побачення. Ця війна настільки здружила мешканців. Ми ділилися куском хліба і воду в бомбосховищі, закривали дім від мародерів. Зараз до цього будинку по іншому ставимося. Це як наша дитина, яку маємо виростити і поставити на ноги, - каже Галина, мешканка будинку.
Мешканці будинки виявилися бійцями і вони не пошкодували ні коштів, ні ресурсів, ні сил. Розуміючи, що крім них, ніхто це не зробить - зібралися і зробили все, - додає Дмитро мешканець будинку
Після ремонту даху, мешканці багатоповерхівки практично вичерпали свої фінансові ресурси, а тому тепер не відмовляться від допомоги міста, держави чи меценатів.
Читати також: Після 24 лютого: як себе почуває галузь нерухомості Чернігівщини?
