Ічнянець Юрій Болоховець оголосив про завершення роботи на посаді Генерального директора ДП «Ліси України».
Про своє рішення він оголосив у соцмережах 30 червня.
Нагадаємо, що 27 травня рішенням членів Наглядової ради з 1 липня 2026 року виконання обов’язків генерального директора ДП «Ліси України» покладено на голову комісії з перетворення підприємства Ігоря Зубовича. У короткому повідомленні на сайті компанії не знайшлося жодного слова про колишнього керівника, не згадували там і прізвища Болоховця. Лише зауважили: затвердили звіт про виконання фінансового плану державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за I квартал 2026 та проміжний звіт про досягнення цілей діяльності, визначених у Листі очікування власника на 2026.
Також заслухали звіт керівника про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку за I квартал 2026, результати аналізу організаційної структури ДП «Ліси України» та звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності підприємства за 2022–2024.
Наглядова рада зобов’язала підприємство провести незалежний аудит фінансової звітності за 2026 рік та затвердила Порядок проведення конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності.
Усі спроби «Часу Чернігівського» отримати коментар з цього приводу були безрезультатними. Єдине, що нас запевнили у пресслужбі, що наші питання передадуть наглядовій раді. З тих пір - тиша.
Сам Юрій Болоховець теж тривалий час не коментував події навколо власної персони.
У своєму зверненні він сказав, що було дуже складно розпочати реформування лісової галузі України.
«Коли ми починали цю реформу, державне лісове господарство України складалося із сотень окремих підприємств, які жили за різними правилами, з різною ефективністю, різними стандартами управління і різним баченням майбутнього. Десятиліттями ця система працювала за інерцією, і багато хто вважав, що змінити її неможливо.
Але ми довели протилежне. За короткий період часу нам вдалося об’єднати понад три сотні підприємств в єдину систему, запровадити сучасне корпоративне управління, міжнародну фінансову звітність, прозорі продажі деревини, централізовані закупівлі та єдині стандарти роботи по всій країні».
Болоховець переконаний: це була одна з найбільших управлінських реформ в історії державного сектору України.
Як наслідок, компанія «Ліси України» увійшла до числа найбільших платників податків серед державних підприємств.
Також Юрій Болоховець підвів підсумки своєї трирічної каденції. Його допис отримав з півтисячі вподобань та до півсотні коментарів.
Головні здобутки останніх 3 років
Об'єднання 360 лісогосподарських підприємств в єдину систему управління
Вперше за багато десятиліть українське лісове господарство отримало майбутнє.
Стара система робила можливим продаж деревини обраному колу наближених переробників. Це незаконні рубки, захоплення і «приватизація» ділянок лісфонду. Це схеми на кшталт власної лісгоспної переробки деревини і головне - хронічна збитковість: сектор жив на державних дотаціях і при цьому генерував мінімальні надходження до бюджету.
«Але за три роки нам вдалося зламати цю систему. В якості першого кроку ми укрупнили лісгоспи і більш ніж удвічі зменшили їх кількість. У вересні 2022 року було створено ДП «Ліси України» - це дозволило утворити єдину вертикально інтегровану компанію і нарешті позбутися хаотичної структури з роздробленим управлінням. Стали можливими відмова від збиткових напрямів і реалізація непрофільних активів. Ми закрили величезну кількість державних деревообробних цехів, які не могли на рівних конкурувати з приватним бізнесом і часто слугували осередком корупції».
Лісове господарство сьогодні – це єдиний механізм, який управляє 6,9 млн га лісового фонду, понад 1 400 лісництвами, 9 регіональними офісами. Тут працюють 22 тисячі співробітників. Є насіннєві центри, сотні лісопожежних станцій, тисячі одиниць техніки.
Наступний крок реформи – корпоратизація. У вересні 2025 року у компанії розпочали перетворення ДП на акціонерне товариство, яке на 100% належатиме державі.
Фінансове оздоровлення державного лісового господарства
Процвітала система прямих договорів – лісгоспи і покупці визначали ціни самостійно, що створювало простір для тіньових схем. Власна переробка дозволяла лісгоспам одночасно заготовляти деревину, переробляти її у готову продукцію, завищуючи собівартість переробки, і продавати за цінами нижче ринкових. В результаті в останній рік перед початком реформи фінансовий результат сектору склав мінус 150 млн грн, а рентабельність – лише 3,7%. Сектор щороку отримував державні дотації і при цьому сплачував податків лише на рівні 4-5 млрд грн.
Цієї системи сьогодні не існує. Реалізацію всієї лісопродукції перевели на біржу. Замість прямих договорів - конкурентні біржові торги. Ціна формується виключно попитом і конкурентним середовищем, а не домовленостями. Створили єдині умови для більш ніж 3,000 учасників торгів.
Запроваджено формування лотів із урахуванням регіональної специфіки (наприклад, на Закарпатті, де переважає малий бізнес, 90% лотів мають обсяг до 100 м3). У компанії придумали як запобігати ціновим стрибкам і запровадили форвардні піврічні контракти. Виконання біржових контрактів у 2025 склало 90-95%. Сьогодні ДП «Ліси України» оприлюднює інформацію щодо кожної біржової угоди: хто, який обсяг і за яку ціну законтрактував.
«Я не знаю жодної європейської країни з таким рівнем прозорості».
Великі зміни торкнулися і послуг із проведення заготівлі. Сьогодні всі закупівлі здійснюються через систему Prozorro. Щомісячний обсяг заготівлі вдається підтримувати на рівні 1 млн м3 деревини.
Проведені зміни дали результат уже в 2023, але 2025 рік взагалі показав рекордні показники за всю історію державного лісового господарства: чистий дохід 29,9 млрд грн, фінансовий результат до оподаткування 8,4 млрд грн, рентабельність 28,1%, податки 15,8 млрд грн. За 3 роки ДП «Ліси України» перерахувало до зведеного бюджету понад 35 млрд грн — без жодної копійки державних дотацій. Позитивна динаміка продовжується і в 2026. Прогноз на перше півріччя 2026 року: фінансовий результат до оподаткування 6 млрд грн, рентабельність 33,7%, сплата податків 10 млрд грн.
Підготовка корпоратизації та створення основ сучасного корпоративного управління й ERP
У компанії розпочали перехід до корпоративної моделі управління, яка повинна забезпечити незалежність від політичних циклів, прозорість рішень та відповідальність за результат. До початку реформи система управління лісгоспами була слабкою та архаїчною. Кожен лісгосп використовував власну облікову систему. Не існувало єдиної бази даних – від лісництва до центрального офісу не було жодного стандартного інструменту управління бізнес-процесами.
Сьогодні все інакше. Сформована наглядова рада. Запроваджені принципи корпоративного управління відповідно до вимог, що ставляться до акціонерних товариств. Перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) — у процесі: проведена незалежна оцінка вартості активів, розпочата інвентаризація, реєстрація речових прав на землю.
У 2025 році підприємство розпочало підготовку до впровадження ERP-системи (Enterprise Resource Planning): сформовано команду проєкту, визначено функціональні вимоги та розпочато конкурентний відбір постачальника рішення. Результатом стане автоматизація та стандартизація управління всіма бізнес-процесами підприємства і єдина база даних на всіх рівнях.
ДП «Ліси України» у 2026 перебуває в активній фазі перетворення на акціонерне товариство.
Формування професійної управлінської команди
За словами Болоховця, на старті отримали у спадок понад 29 тис штатних працівників. Середня зарплата в галузі складала 12 348 грн. Люди, які працювали в лісі, отримували копійки. А керівні посади займали не завжди за фаховими критеріями.
Завдяки оптимізації структури вдалося скоротити чисельність із 29 723 осіб у 2023 до 22 660 у 2026-му –виключно за рахунок адміністративного апарату, а не виробничого персоналу. Середня зарплата виросла з 21 165 грн (у 2023 році) до 35 541 грн (у 2026 році) — на 68% за два роки (!).
Одним із рішень стало запровадження єдиних кваліфікаційних вимог до керівників усіх рівнів. На керівні посади призначаються виключно фахівці, які відповідають двом критеріям: мають профільну освіту і підтверджений досвід управлінської роботи. Це дозволило сформувати професійну управлінську команду – мінімізувати ризик того, що на відповідальні посади будуть призначені випадкові люди.
Окремий напрямок діяльності - робота з військовослужбовцями. 2 122 працівника мобілізовані. 564 демобілізувались — усі вони без винятку були знову працевлаштовані на підприємство. Всі учасники бойових дій отримують щомісячну надбавку у розмірі 20% до зарплати, фінансування лікування складає до 50 тис грн на медикаменти і до 100 тис грн на операцію. Навчання дітей загиблих працівників фінансується підприємством.
Збереження самосійних і безхазяйних лісів як майбутнього резерву біорізноманіття та природно-заповідного фонду
Сотні тисяч гектарів самосійних лісів по всій Україні десятиліттями залишалися поза увагою держави. Ніхто їх не охороняв, не обліковував, не захищав від незаконних рубок, розорювання чи забудови. Формально ці ліси існували, фактично - були нічийними.
За останні роки вдалося приєднати до державного лісового фонду близько 30 тис га таких лісів. І напередодні це число виросло ще на 18 тисяч га за рахунок земель лісогосподарського призначення в Одеські області, які перейшли у постійне користування ДП «Ліси України».
«Це дуже суттєвий здобуток і результат кропіткої кількарічної роботи. Це природні екосистеми з високим рівнем біорізноманіття і кандидати на перетворення в нові об'єктиприродно-заповідного фонду. Ми також почали відродження лісів Півдня — закладено 6 тис га нового лісу в регіоні, де лісового господарства фактично не було», - сказав Юрій Болоховець.
Фактично у компанії започаткували системну роботу із збереження та повернення державі лісів, які тривалий час не мали належного власника та захисту. Потенціал цієї роботи становить до 1,5 млн га по всій Україні.
Створення сучасної лісової інфраструктури — доріг, технічного оснащення, протипожежної інфраструктури та рекреаційних об'єктів
За три роки – найбільші в історії господарства інвестиції у розвиток лісової інфраструктури: понад 1,3 млрд грн. Побудовано 343 км лісових доріг, придбано 137 одиниць спецтехніки. У 2024 провели найбільше оновлення протипожежної техніки за останні 30 років. У 2025 – оновили лісогосподарську техніку, у тому числі уклали контракт на постачання харвестерів зі Швеції. Завдяки прибутковій роботі ДП «Ліси України» на 100% забезпечило лісопожежні станції сучасним інструментом та обладнанням. У 2024, незважаючи на аномальну спеку та відсутність опадів, площа пожеж була в рази меншою, ніж у середньому у 2015–2020
З 2023 в найбільш пожежонебезпечних локаціях створені 154 сучасних рекреаційних пункти — це розширення мережі, яка налічувала 1500 пунктів по всій країні. Сумарно їх відвідують близько 3 млн осіб за рік. Організовані місця відпочинку скорочують хаотичне рекреаційне навантаження і зменшують кількість пожеж від людського фактору. Програма рекреації зберегла державі тисячі гектарів лісу.
Підтримка Збройних Сил України
За 3 роки ДП «Ліси України» надало допомогу ЗСУ на загальну суму 1,7 млрд грн. Обсяг безоплатно переданих пиломатеріалів і лісопродукції склав 520 тис м3. Також підприємство передало 156 одиниць автотранспорту і спецтехніки (46 вантажних автомобілів, 88 легкових автомобілів, 23 одиниці спецтехніки), закуповує для підшефних бригад БПЛА і FPV-дрони, термінали Starlink, генератори, зарядні станції, детектори дронів, НРК, планшети і ноутбуки.
Завдання на 2026–2027 роки
Головне — завершити корпоратизацію. Перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство зі 100% державною власністю — це останній інституційний крок реформи. Далі: поетапне впровадження ERP-системи та переведення ключових бізнес-процесів у єдине цифрове середовище, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності, продовження найбільшої за історію галузі програми оновлення техніки з акцентом на механізацію заготівлі, розширення мережі лісонасіннєвих центрів, нарощування обсягів розмінування деокупованих лісових площ, збільшення лісового фонду через залучення самосійних лісів і залісення вільних земель разом із громадами.
Стратегічна мета - збільшення лісистості України з нинішніх 15,9% до 20%, визначених Державною стратегією управління лісами до 2035 року як науково обґрунтований оптимальний рівень. У Польщі - 30%, у Фінляндії - 64%, то ж є куди рухатись.
Думка Болоховця про реформу
Юрій Болоховець говорить: якщо реформа буде доведена до кінця, Україна отримає сучасну, прибуткову, екологічно відповідальну та незалежну систему управління лісами. Якщо ж реформа буде зупинена або розвернута назад, Україна ризикує втратити не лише роки роботи тисяч людей, вона ризикує повернутися до фрагментованої системи, де знову переможуть ручне управління, політичний вплив, непрозорість і постійна боротьба за ресурси замість їх розвитку.
«Саме тому сьогодні важливо говорити не про конкретних керівників чи посади. Важливо говорити про відповідальність перед майбутніми поколіннями. Тому що через десять чи двадцять років ніхто не буде згадувати прізвища чиновників або політичні суперечки. Люди оцінюватимуть лише одне: чи змогли ми залишити після себе сильний український ліс, який працює на державу, на суспільство і на майбутнє країни. І якщо це станеться - значить, наша команда виконала свою роботу».
Експосадовець подякував голові Державного агентства лісових ресурсів України Віктору Смалю і всій команді агентства як центральному органу виконавчої влади, який максимально ефективно виконував реалізацію державної політики під час реформування підприємства.
А також - всій команді ДП «Ліси України» - понад 22 тисячам людей, чия щоденна робота і стала основою сьогоднішніх результатів.
«Особливі слова вдячності - керівникам, які взяли на себе відповідальність за проведення реформи у найскладніший період. Багато рішень були непопулярними, складними та ризикованими. Частина цих людей сьогодні вже не працює в системі, але саме вони заклали фундамент змін, результати яких ми бачимо зараз. Це їхній внесок у майбутнє українського лісового господарства».
Справа Болоховця: ВАКС скасувала підозру
Також у квітні Апеляційна палата ВАКС скасувала підозру у незаконному збагаченні директору «Ліси України» Юрію Болоховцю через відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дозволив слідчим ДБР провести обшук у його помешканні. Розслідування справи щодо Юрія Болоховця тривало з 2023 року, коли слідчі ДБР запідозрили, що гендиректор держпідприємства «Ліси України» отримує неофіційні доходи, які вкладає у нерухомість – зокрема, у Києві та у рідному селі на Чернігівщині.
Статки Болоховця
Перед звільненням експосадовець наприкінці червня 2026-го задекларував дохід від погашення облігацій внутрішньої державної позики на суму 1,87 млн грн. Ще раніше - відсотки по купонним ОВДП за майже півмільйона гривень.
Його щорічна декларація показує наступне: Дружина, Людмила, володіє двома нежитловими приміщеннями: в Івангороді площею 216,7 кв. м та в Ніжині площею 19 кв. м. Також у її власності є квартира в Ніжині площею 88,2 кв. м.
Крім того, на Людмилу оформлено 13 земельних ділянок в Івангороді загальною площею понад 32 гектари. Площа окремих ділянок становить 1 906, 46 767, 46 768, 10 645, 36 877, 10 472, 16 521, 22 041, 51 298, 50 410, 49 041, 7 208 та 9 846 кв. м.
На доньку Софію зареєстрований житловий будинок в Івангороді площею 64 кв. м. Також родина користується земельною ділянкою площею 2,5 тис. кв. м в Івангороді, яка перебуває у власності Ічнянської РДА.
У родині 3 транспортні засоби - Toyota Hilux (2019) , вантажний автомобіль ЗИЛ, та користувалися службовим Lexus 2022 року випуску, який належить ТОВ «Івангородське», частка з якого у 33% належить дружині. Усі права - у Людмили Болоховець.
Так само вона володіє часткою у 33% ТОВ «Зерновий потік».
Основний дохід - зарплата Юрія Болоховця у ДП «Ліси України» - 8 013 105 грн. Він же задекларував дохід від погашення ОВДП 1 257 092 грн та інші доходи - 144 156 грн.
Людмила Болоховець задекларувала зарплати в ФГ «Ніжинське» - 64 982 грн, у ТОВ «Івангородське» - 322 357 грн, та дивіденди від останнього - 6 337 500 грн. Дохід від зайняття підприємницькою діяльністю- 230 000 грн.
Дохід від надання майна в оренду - 76 497грн.
Проценти від погашення ОВДП - 151 000 грн.
На депозитах роз на тримає: 407 227 грн, 745 275 грн, 267 502грн, 174 060 грн,
У готівці: $15 000, €35 000.
"Час Чернігівський" писав про таке:
