Територію Макошинського старостинського округу розділяє річка Десна, а із мостів — лише залізничний. Макошинці звикли користуватися поромними переправами. Один пором місцевого сільгосптовариства, інший належав заводу, а тепер на балансі комунального підприємства «Менакомунпослуга».
— Той, що товариства, нині не ходить. Бо там їздили кацапські танки, споганили дорогу. Нині чекаємо з ремонту трактор, щоб полагодити під’їзний шлях, — пояснює Світлана ПОПОК, староста Макошиного. — Пором ходитиме, доки на річці не з’явиться крига. Кому куди треба, з транспортом чи без, усі переправляються на інший берег. Звідти можна дістатися Бондарівки. У нас сіножаті за Десною.
— Переправа безкоштовна?
— Так. Але ж люди самі лагодять, припоромки підсипають. Звертаються до спонсорів по трактор.
— Як часто він плаває?
— Не ходить безперестанку туди-сюди. Кому треба, зв’язуються з поромником.
— Зарплату йому громада платить?
— Він пенсіонер. Просто доглядає за поромом і припоромками.
"Час Чернігівський" писав про переправи:
- Човен, трактор, екскаватор - як переправляються через Десну під час великої води
- Через кригу та мороз: поблизу Чернігова закрили переправу через Десну
- Життя відновлюється: жителі однієї з громад Чернігівщини радіють відкриттю переправи
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
