Жителька Городнянщини культивує малинове дерево

Людмила Борисовець щиро закохана у садівництво. Вирощує різні диковинки, але от хитромудре сплетіння з ліан довжиною по 3 метри, на якому висіли ще зелені крупні ягоди малини - побачиш далеко не скрізь. Як це все виглядає в реальності - показав ресурс «Новини Городнянщини».

Сама Людмила родом зі Смичина, що у Городнянському районі.

 —Я ж дівчина з села, — посміхається жінка. —Тому обожнюю всі садово-городні роботи, бо до них звична з самого дитинства… Тож, переїхавши пізніше з чоловіком у Городню, купили  частину приватного будинку чи то квартиру — досі з установчими документами не розберемося, була трохи розчарована наявністю всього двох соток землі біля дому. Тому й намагаюсь вмістити сюди все, що тільки можна. І для їжі, й для душі.

Людмила каже, що, як і будь-яка жінка, любить не зовсім стандартні речі. Тому на її клаптику землі поруч із полуницею, червоною та чорною смородиною, жовтою малиною живуть ожина без колючок, глід, кизил, і тепер ось — малинове дерево.

Придбати його стало для Людмили непереборним бажанням відтоді, як прочитала про нього в інтернеті. Каже, що їй не давало спокою дізнатись що воно таке і як росте. Двічі замовляла саджанці через інтернет, але невдало. А років 6 тому в Чернігові на виставці рослин раптом побачила  свою мрію. І хоч ціна на пагінці кусалась, встояти перед спокусою не могла. Досвіду по догляду за такою екзотичною рослиною у жінки не було, тож хвилювалась, що деревце не приживеться. Але на диво пагінчик з півметра ростом вкорінився і почав інтенсивно рости.

 —Я думала, воно виросте як дерево груші чи яблуні, наприклад, —каже Людмила.—Читала, що є й таке. Якби побачила — обов’язково купила б. Але коли рослинка виросла, побачила що це трохи інший сорт. Вже начиталась про нього багато, знаю як доглядати і вкорінювати. Верхівки треба прищипувати, бо підв’язувати триметрові  пагони уверх дуже складно. Коли обріжеш верхівку, пагінчики ростуть убік — до метра довжиною. У них за правилами теж треба прищипувати верхівки, так і формується дерево. Я вже навіть два пагінчики вкоренила й продала в минулому році. Зі свого деревця за сезон збираю до трьох відер крупної, соковитої та надзвичайно солодкої ягоди. Це достатньо пізній сорт — він починає дозрівати, коли рання малина вже відійшла. І цікаво, що ягоди достигають не всі одразу, а по черзі.

Незважаючи на велику кількість різних кущів, ягоди Людмила не продає. Роздає дітям, знайомим і друзям. Всі її подруги мають змогу оцінити чудовий смак її випічки, особливо зі свіжими ягодами в зимню холодну пору. Для цього жінка не тільки варить варення та желе, закриває компоти, а й морозить велику кількість свіжої ягоди. Любить таку смакоту й 83-річна мама Людмили, як живе разом з донькою.

Що таке малинове дерево?

Малинове дерево з точки зору біології деревом не є. Під цим терміном потрібно розуміти особливий спосіб вирощування ягідних кущів. Для цього підходять штамбові сорти. Їх пагони міцні, товсті, пружні й практично ідеально пряморослі, часто без шипів. Рослини дійсно нагадують дерева і дуже декоративні.

Штамбові сорти малини не розростаються і не розповзаються по всій ділянці, як звичайна малина. Аби кущ був схожий на дерево - його доведеться формувати.

Найперший вітчизняний штамбовий сорт малини, виведений в 1993 році професором В. В. Кичина - це Таруса. Стебла у неї сильні, щільні, висотою 1,5-2 м. На них немає шипів, що полегшує догляд. Колір пагонів світло-зелений з восковим нальотом.

Читати також: Кури з чорним м'ясом та безхвості, які несуть блакитні яйця: городнянський електромонтер розводить рідкісні породи птахів