— Приїхали два хлопці. Кажуть: «Ох і сажі багато!» — описує сезонну роботу Валентина ЯНЧЕНКО з Корюківки.
— А я їм: «З 1941 року!» — сміється. — Хоч сама я з 1960-го. Потрусили сажу, я задоволена.
— Якими дровами топите?
— Які є, які довго лежать. Чоловіка можу кинуть, — переводить на жарт.
— На чужий город сажа не летіла?
— Летіла. Там прання якраз висіло. Ну, та все нормально.
Зі слів Валентини Янченко, до однієї на виклик хлопці б і не приїхали. Тому люди об’єдналися. Сніжана Мазко збирала, через інтернет. Зголоситься чоловік сім-вісім — сажотруси приїжджають. Зі своїм апаратом. Ціна послуги — 450 гривень.
Надія ЯКОВЕЦЬ, корюківчанка, теж зацікавилася. Але не викликала сажотрусів.
— Куплю спеціальний порошок, — міркує. — Так щороку роблю. У дров’яний котел кидаєш — воно синеньким вогником горить, потріскує. Сажа, гар чистяться таким чином. Вигорає, так я принаймні думаю.
Господиня каже, що топить березою та вільхою.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
- У селищі на Чернігівщині є власний сажотрус. Стародавня професія актуальна досі
- Холоди: як чистять димоходи у громаді на Чернігівщині
- Корисні контакти: де на Чернігівщині можна купити дрова?
- Команда Єгора Кухаренка попиляє дрова, порубає і поскладає
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
