16 вересня президент Володимир Зеленський орден «За мужність» третього ступеня вручив 24-річному Максиму ПОПЕЛУ. Він начальник караулу Семенівської пожежно-рятувальної частини, капітан служби цивільного захисту. На виїздах майже кожного дня.
«Ніяких варіантів більше не розглядав»
Повномасштабне вторгнення застало Максима в Харкові. Коли хлопець був у наряді.
— Після одинадцятого класу чітко знав, ким хочу працювати, — згадує шкільні роки. — Подав документи в один виш. У Харківський національний університет цивільного захисту. Більше варіантів не розглядав. Чотири роки вчився на бакалавра. Рік і вісім місяців — у магістратурі. У Харкові вчився до 2022 року. Потім наш виш об’єднали з черкаським. Там уже закінчував.
— Як батьки поставилися до того, що хочеш стати рятувальником?
— Підтримали. Мати Оксана працює в Семенівці на взуттєвій фабриці. Виготовляє ескізи для взуття. Тато Сергій — механік у школі. У мене є сестра Анастасія. Вона школярка. Ще вирішує, ким стане. Університет у центрі міста, — згадує перший день вторгнення. — Я був черговим по спортивному комплексу. О другій ночі мене змінили. Пішов спати. О шостій ранку мав знову заступати. Прокинувся о п’ятій ранку від вибухів. Били по місту. До березня був у Харкові. Потім переїхав до Черкас.
— На фото ти низенький і худенький.
— Зріст метр 74. Вага 70 кілограмів. Потужний, — жартує хлопець. — А якщо вдягти екіпіровку, кілограмів 20 точно додасться. До центнера буду важити.
«Тільки дурень нічого не боїться»
На роботу, у семенівську пожежну частину, Максим вийшов у квітні 2023 року. До цього року був наймолодшим рятувальником. Зараз, каже, уже ні. Наймолодшому семенівському рятувальнику 20 років.
— Яка посвята в рятувальників, які тільки вийшли на роботу? Коли йдуть на пенсію, обливають водою.
— Так само й у мене було, — згадує перший виїзд. — Хлопці облили водою зі ствола. На звичайні пожежі виїжджали ще на практиці. Коли почав працювати, виїзди були пов’язані з прильотами. Перший бойовий виїзд — у село Костобобрів.
Зараз війна змінилася, — описує бойові дії в прикордонні. — Раніше росіяни обстрілювали артилерією. Тепер інтенсивно застосовують фпв-дрони. Майже кожного тижня в нас виїзди. І тільки дурень нічого не боїться.
— В які семенівські села пожежники вже не виїжджають?
— У Галаганівку, Леонівку, Грем’ячку, Костобобрів, Прогрес, Хотіївку, Тимоновичі, Заріччя. Нереально туди доїхати. Там людей уже нема.
— Котів з дерев знімаєте?
— Якщо треба, зробимо, — сміється. — У Семенівці зараз коти на деревах не сидять. Рідко трапляються побутові пожежі. За час своєї роботи пам’ятаю тільки три такі виїзди.
Щоб кудись піти, треба послухати, чи не літає
— Семенівці кажуть, фпв-дрони полюють на людей, автівки. Як треба себе поводити, якщо почув звук фпв-дрона над головою?
— Якщо йдеш вулицею, потрібно шукати найближче укриття або місце, де можна сховатися. Це може бути будь-яка будівля або дерево. За гілками погано проглядаєшся в камеру, прикріплену на дроні. Не треба метушитися, бігати. Рух — додаткова увага. Якщо їдеш автівкою і розумієш: щось десь летить, краще вийти. Бо машина для них пріоритетніша ціль, ніж людина.
— Більшість семенівців ховають автівки, їздять у місті велосипедами.
— Бо можна почути звук, — пояснює рятувальник. — Навіть коли з будинку виходиш на вулицю, треба зупинитися і послухати. Чи літає щось, чи ні. Якщо спокійно, тільки тоді йти.
Шахеди на людей не полюють. Цілеспрямовано летять у будівлі. Три рази прилітало і по нашій частині. Два з трьох прильотів я був на зміні. Били з артилерії, запускали фпв і «Ланцет». Ми ховаємось в укриття.
Через нестачу особового складу семенівські рятувальники працюють добу через дві.
— Інколи, бувало, що добу через три. Якщо багато викликів, на допомогу викликаємо другий караул. Якщо не справляємось, третій допомагає. Можемо працювати через добу.
— Як відпочиваєте, розслабляєтесь?
— У мене є пес, бельгійська вівчарка Сіріус. З ним кожного вечора виходжу на прогулянку. Біля дому є ліс. Можна пройти до озер. Знаю тут кожне дерево, кожну доріжку.
— Семенівці в ліс по гриби ходять?
— Зараз ніхто в ліс не ходить. Особливо в ліси навколо Семенівки. Хіба одиниці.
У наших лісах дуже небезпечно. Можна піти і не повернутися. Багато нерозірваних снарядів лежить. І дрібні вибухові пристрої. Росіяни і зараз роблять скиди з дронів.
10 разів прощався з життям
Максим зустрічається з Анею.
— Учора було чотири роки, як ми разом, — каже Максим, говоримо 20 вересня. — Повечеряли. Вона переживає за мене під час кожного виїзду. Намагаюся не розповідати багато про роботу. І батькам стараюсь зайвого не казати. У свої 24 роки разів десять у мене був «день народження». Стільки ж разів і прощався з життям.
У Миколаївці горіло поле, — згадує ті випадки. — Виїхали гасити, а нас росіяни почали крити артилерією. У Хотіївці гасили будинок. Тільки від’їхали з пожежі — через дві хвилини почали закидати. Їхали на пожежу в Медведівку — і туди прилетіло. Повернулися в частину після пожежі, притягнули за собою «Ланцет». Літав над містом. Певно, нас побачив. Летів за нами.
У нашій частині працює психолог. Якщо рятувальникам потрібна така допомога, можна звернутися. Жодне звернення не афішується. Розмова тільки між психологом і рятувальником.
«Буряки» і саморобна вибухівка
Максим знає, що летить у Семенівку.
— «Буряк». Так нашивається міна з РПГ-7. Дрон може нести на собі мінометну міну. І навіть саморобну вибухівку, обмотану скотчем.
— Чи плануєш залишатися в Семенівці?
— Звичайно. Тут моя робота. Тут я виріс. Розумію, що у великому місті більше можливостей. Але й у Семенівці комусь же треба працювати. Якщо піду, хто залишиться? У Семенівці живе багато людей.
Щоб отримати грошову нагороду, треба бути повним кавалером
— Коли дізнався, що президент буде вручати нагороду?
— Клопотання подавав начальник підрозділу. За велику кількість виїздів.
— Скільки?
— Не готовий зараз сказати. Облік не веду, — сміється. — Я про це не знав. Подзвонили 15 вересня. Сказали, щоб наступного дня був у Києві. У вівторок, 16 вересня, у телефонному режимі повідомили, куди треба їхати. Але яка це буде нагорода, як відбуватиметься процедура, не казали. Що нагороду вручатиме Володимир Зеленський, дізнався в останній момент. Орден отримав у Маріїнському палаці.
— Що казав президент?
— «Дякую, Максиме», — засміявся хлопець. — Перед цим було вступне слово з трибуни. Нагороджували не тільки рятувальників. Були цивільні, які врятували людей. Був курсант з поліції з цивільним хлопцем. Дістали дітей, які тонули. Був рятувальник, який витягнув цивільних після прильоту.
— Нагорода дає надбавку до заробітної плати?
— Поки що ні. Щоб отримувати виплати кожного місяця, треба бути повним кавалером цієї нагороди. Зібрати ордени всіх трьох ступенів.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото надане Максимом ПОПЕЛОМ
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Тарас Карпенко став офіцером-рятувальником двох громад на Чернігівщині: що це за професія?
- «Люблю твоє пошматоване уламками зброї серце»: росіяни вбили 45-річного рятувальника з Ніжина
- Чернігівським рятувальникам передали допомогу їх європейські колеги
Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
