Липнева субота. Вранці в Кувечичах (Новобілоуська громада) біля двору Ніни та Володимира Кувшинових кипить робота. З’їхалася вся родина обривати вишні. Зять доньки Дмитро Юскович пиляє, рубає гілки на деревах. Дівчата обривають урожай.
— Уже шосте відро рвемо, — каже Вікторія ЮСКОВИЧ.
— А це сьоме? — уточнює Марія ЧОРНОНОГ, двоюрідна сестра.
— Цього року вродило, як ніколи, — продовжує Вікторія. — У відрі 10 літрів вміщається. Ми з чоловіком живемо в Києві. Приїхали допомогти бабусі з дідусем. Це не всі дерева, що біля двору. Ще в березі є, у кінці городу.
— Куди врожай діватимете?
— Родина у нас велика. У бабусі з дідусем дві доньки: моя мати Оля й тітка Антоніна. Моя хрещена. У неї двоє дітей, — розповідає про родичів, які залучені до роботи. — Трохи законсервуємо. Частину заморозимо. Бабуся пиріжки приготує. Обов’язково вареники будуть.
Абрикосів уже давно нема. Кожен рік мерзнуть. А от персики вродили. Дивіться, яка велика алича, — робить екскурсію двором. — Схрещена зі сливою. А солодка яка…
Ольга Кувшинова відкриває двері старенької хати, що служить літньою кухнею. Там вона робить закрутки. Коридорчик заставлений мисками, відрами з вишнею.
— А ще допомагаємо нашим енергетикам, — продовжує Вікторія. — Біля паркану шість вишень. Високі, чіпляють гілками дроти. Зрізаємо. Щоб у нас не закоротило. В енергетиків зараз роботи з буревіями вистачає.
Зранку мати нас розбудила, поснідали. Каже: «Давайте працювати». Усі повтікали, і Віка одна за них справляється, — жартує.
— А ми приїхали як додаткова бригада, — підхоплює жарт Марія Чорноног.
— Цього року літо дощове. Вишні налиті. Швидше гниють, багато відходів.
Гілки не викидають. Тягнуть у двір до городу. Там пораються Ніна та Володимир КУВШИНОВІ, господарі.
Володимир Георгійович рубає гілки, складає в оберемок. Ніна Аврамівна зв’язує мотузками.
— На дрова, — пояснює, не відриваючись від роботи. — А он наша грубка, — махає в бік металевої буржуйки, що стоїть на вулиці. — На ній варимо їжу свиням. Оцими дровами будемо топити. Так робимо кожен рік. Безвідходне виробництво. Усі гуртом попрацювали і проблем нема.
— А ви вже вправилися? — між розмовами запитує Вікторію, Антоніну і Марію, чи всі вишні обірвали.
— Ще трохи є. До обіду точно.
Джерело: "Вісник Ч", авторки Юлія СЕМЕНЕЦЬ, Марина ЗАБІЯН. Фото Юлії СЕМЕНЕЦЬ
"Час Чернігівський" писав про таке:
- На Чернігівщині можна найняти бригаду жінок для помочі
- На Чернігівщині чоловік закуповує траву зубрівку по 300 грн за кг
- Городня варта: як на Чернігівщині люди захищають врожай від шкідників
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
