У Комарівській громаді жалоба - селяни зустріли "на щиті" свого захисника Вʼячеслава Сухонду, повідомила сторінка сільської ради у соцмережах.
Чоловік захищав Україну на Лиманському напрямку. В бою за Батьківщину загинув 1 травня 2026-го на Запорізькому напрямку.
У середині травня тіло військового повернули додому.
Що відомо про захисника?
Вʼячеслав Сухонда народився 17 листопада 1976-го. У 1983 пішов до Комарівської середньої школи, яку успішно закінчив у 1994-му. Після школи навчався у Борзнянському ДТСААФ. Два роки служив в армії в місті Білгород-Дністровський Одеської області.
Проживав у Комарівці. Працював землеробом. Восени 2025-го його мобілізували до лав ЗСУ.
Попрощалися з військовим 17 травня 2026 року в Комарівці біля Алеї Героїв. Поховали у рідному селі. У військового залишилась матір.
***
17 травня в Чернігівщині провели в останню путь ще пʼятьох військових, які віддали життя за Україну: у Чернігові, в Мені, в Носівці, в Мринській, та Кіптівській громадах.
Валерій Петченко — уродженець Оренбурзької області, який із дитинства жив в Україні. Після мобілізації служив у складі штурмового батальйону «Скеля»; тривалий час вважався зниклим безвісти й був ідентифікований за ДНК у 2026 році.
Дмитро Колесник — киянин, ІТ-фахівець і науковець. Служив старшим лейтенантом, воював на Харківському напрямку; помер у 2026 році після тривалих наслідків хвороби та контузій.
Володимир Кулик — родом із Нового Шляху. Служив у ЗСУ з 2024 року, неодноразово був поранений; помер у травні 2026 року внаслідок хвороби.
Олексій Година — чернігівець, будівельник за фахом. Загинув у серпні 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Сергій Назаренко — житель Мринської громади. Служив у ЗСУ з 2020 року, пройшов важкі бої та поранення; загинув у серпні 2024 року, факт загибелі підтверджений по ДНК у 2026, повідомляє сторінка Чернігівського військово-історичного музею та Суспільне.
"Час Чернігівський" писав про таке:
