Ярослав ГУБАР з села Савинці, що на Срібнянщині, сподівається на пересадку нирки. Чоловік, якому трохи за 30, уже більше п’яти років на гемодіалізі. На «штучній нирці», коли підключають до апарата й очищують кров від токсинів. Процедуру робить у Прилуцькій міській лікарні. У черзі на трансплантацію стоїть в київському інституті серця.
80 пацієнтів потребують трансплантації
— 114 пацієнтів на гемодіалізі в Чернігівській обласній, Прилуцькій міській, Ніжинській міській, Корюківській районній лікарнях, — говорить Олена ГОРДА, завідувачка відділенням нефрології (там лікують нирки) та амбулаторного гемодіалізу Чернігівської обласної лікарні. — Пересадку нирки потребують, тобто немає протипоказів до неї, чоловік 80.
— Решта за станом здоров’я вибирають діаліз?
— Так. Але не тільки від стану здоров’я залежить. Щоб піти на трансплантацію нирки, багато чого самому треба робити. А не всі люди вірять у свої сили. Хворі самі мають їхати в центри трансплантації. У нас пересадки органів немає. Там стають на облік. Це дорога, а вона недешева. Це час. Їх заносять у листок очікування. Призначають обстеження. Щось можна зробити в нас, щось за місцем проживання — безплатно, а щось тільки платно, у приватних лабораторіях.
— Сама пересадка безкоштовна?
— Діє державна програма. Ні за операцію, ні за орган платити не треба.
Пересадку роблять багато де в Україні. У Києві в інституті Шалімова, Київській обласній лікарні, Київському міському центрі нефрології й діалізу, інституті серця, «Охматдиті» (дітям), роблять у Запоріжжі, Черкасах, Львові та райцентрах Львівщини. У них підписані договори з НСЗУ (Національною службою здоров’я України) на трансплантацію.
— Скільки зазвичай доводиться чекати нирки?
— Щоб дуже швидко пересадили, такого не пригадую. Програма почала працювати перед війною, це збільшило кількість операцій. А потім, з перервою на активні бойові дії, затихло, зараз тільки відновлюється. Головне, щоб був донор і щоб підійшов орган. З успішною пересадкою люди повноцінно живуть — можуть працювати, створюють сім’ї. Хоча пожиттєво приймають імуносупресивні препарати, які попереджають відторгнення органа.
Основна проблема — відсутність донорів
— Не плануєте робити пересадку органів у Чернігівській обласній лікарні? — звертаюся до Андрія ЖИДЕНКА, генерального директора закладу.
— Київ поряд. Можна запрошувати, щоб сюди приїхала бригада, провела трансплантацію.
Немає сенсу в кожному обласному центрі відкривати відділення трансплантації органів. Основна проблема — відсутність донорів. Пам’ятаєте вимогу міністерства: якщо менше 300 пологів, закривати пологові відділення. Так і з трансплантацією. Коли хірург за день п’ять-шість нирок пересаджує, у нього, так би мовити, набита рука. У нього кваліфікація буде, авторитет.
Ми повинні, вважаю, займатися проблемами донорства. Якщо є потенційні донори (наприклад, тяжкий інсульт або несумісна з життям травма. — Авт.), ми повинні працювати з родичами. Щоб вони давали згоду на вилучення органів. І поставляти їх у банк органів, це головне.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО
"Час Чернігівський" писав про таке:
