22 липня в селі Дорогинка на Ічнянщині попрощалися з 19-річним Анатолієм Ямпольським. Поліг 14 липня в Краматорському районі Донецької області.
* * *
На куп’янському напрямку загинув 26-річний Тарас Глушко з міста Носівка. Вивчився на архітектора-будівельника. У перші дні вторгненння пішов до ТЦК. Та його не взяли. Мовляв, ще молодий. А він приходив знову й знову. І таки добився. Воював з 8 березня. Був нагороджений медаллю «За оборону Чернігова». Торік на День сержанта отримав нагороду від президента — орден «За мужність» ІІІ ступеня. Служив у 30-й окремій механізованій бригаді. 30 травня востаннє виходив на зв’язок з рідними. Того ж дня і загинув.
* * *
У селі Семенівка на Менщині поховали 31-річного Юрія Куценка. Працював у СТОВ «Олстас-льон». Мобілізували у травні 2023 року. Служив водієм кулеметного взводу роти вогневої підтримки 151-ї окремої механізованої бригади. Торік 23 липня поблизу населеного пункту Вовче на Донеччині не повернувся з бойового завдання. Відтоді вважався зниклим безвісти. Його останки повернули під час обміну.
* * *
У Мені провели в останню путь молодшого сержанта Сергія Ющенка. 11 липня йому минуло 33. 12 липня помер у медзакладі. Сергій працював баристою в Чернігові, їздив на заробітки до Чехії. Любив важкий рок, з друзями виступав на фестивалях. Служив з грудня 2023 року в десантно-штурмовому батальйоні 79-ї бригади командиром лінійно-кабельного відділення зв’язку. Торік у вересні під Костянтинівкою втратив ногу. Переніс кілька операцій. Попри складне відновлення прийняв, що житиме з протезом, планував відкрити власну кав’ярню. На жаль…
* * *
11 липня поблизу Діброви Луганської області обірвалося життя 44-річного Євгенія Коваля з села Покровське на Менщині. У мирному житті працював монтажником і стропальником. 24 лютого 2022 року врятував український танк та його екіпаж. Заховав техніку та прийняв військових у свій дім. 25 лютого добровольцем вирушив захищати Чернігів. Служив у 162-му батальйоні 119-ї окремої бригади тероборони гранатометником. Воював на Чернігівщині, Сумщині, у Серебрянському лісі. За сміливість був нагороджений нагрудними знаками.
* * *
Після червневого обміну тілами навіки повернувся додому 24-річний Максим Самоткан з села Хороше Озеро Крутянської громади. До того, як потрапити у військо, працював офіціантом, ліфтером, на меблевій фабриці в Києві. До ЗСУ вступив у травні 2024 року. Воював у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Від 18 липня минулого року вважався зниклим безвісти під селом Парасковіївка на Донеччині.
* * *
Двох уродженців села Прачі Борзнянської громади провели земляки в останню путь.
45-річний Олександр Дмитренко раніше був дільничним у Києві, де дослужився до капітана. Звільнився у 2016 році. Згодом пішов до СБУ. Перед початком повномасштабного вторгнення таксував у Києві. Воював з 6 березня 2022 року кулеметником 134-ї бригади. Був тяжкопоранений та контужений. Після тривалого лікування Олександр продовжив службу в ППО. Останнє завдання виконав третього жовтня 2023 року на Донеччині.
* * *
37-річний Юрій Єсипенко працював у ТОВ «Агрікор-Холдинг» та на різних роботах у Києві. У серпні 2021 року уклав контракт на службу в Збройних силах України. Повномасштабну війну зустрів у Чернігові. Відтоді пройшов найгарячіші точки фронту. Загинув 26 січня.
* * *
Андрію Цимбалюку з Мени навіки 43. З 22 травня 2024 року служив за контрактом. Старший солдат Цимбалюк був водієм-радіотелефоністом стрілецького спеціалізованого батальйону «Шквал». 19 липня 2024 року поблизу Прогреса Донецької області зник безвісти. У березні 2025 року серед тіл, переданих Росією, виявили і його. Особу підтвердила ДНК-експертиза.
* * *
У селі Бобруйки на Козелеччині провели в останню путь 38-річного Миколу Гришкова. Микола народився і виріс у селі Дробишів Новгород-Сіверського району. З початку повномасштабного вторгнення родина переїхала до Бобруйок.
З 2007 року служив у Києві, у Деснянському районному управлінні МВС. А з червня 2024 року став поліціянтом полку особливого призначення Головного управління Національної поліції в Києві. 2 липня старший сержант Гришков загинув на торецькому напрямку. Був там у службовому відрядженні.
* * *
5 липня, обороняючи Сумщину, поліг 44-річний Ігор Задоя. Поховали бійця з військовими почестями на Покровському кладовищі в Новгороді-Сіверському.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про таке:
- «Ти віддав за нашу свободу найцінніше»: громада в скорботі за загиблим захисником
- 40-річний прилучанин загинув на Сумщині
- "Наш ти янгол": 38-річний оборонець помер в Iнституті загальної та невiдкладної хiрургiї в Харкові
Ще більше цікавої інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":
