За життя Андрій Жадченко встиг і сина виростити, і танк підбити, і побратимів захистити. Тільки себе не вберіг.
Бойові побратими та командир підрозділу, в якому служив відомий городнянець та у минулому екс-заступник голови Городнянської РДА Андрій Жадченко приїхали до матері Героя Людмили Іванівни, щоб вручити родині важливу нагороду, якою держава відзначила мужність і героїзм захисника – орден «За мужність» ІІІ ступеня.
Андрій Жадченко
Вручили на вихідних - 24 березня, інформує Городнянський муніципалітет.
Воїни разом з рідними свого бойового побратима побували в храмі, віддали шану пам’яті загиблим захисникам-городнянцям на Алеї пам’яті Героїв та побували біля могили Андрія Жадченка на кладовищі, віддаючи йому останню честь та шану.
Вже вдома матері Людмилі Іванівні та сину Антону командир Андрія і його побратимів «Дніпро» вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня.
– Андрій Миколайович був для кожного з нас не просто бойовим товаришем, – сказав він. – Він був порадником, наставником, вчителем. До його думки всі прислухались, навіть командири. Андрій був особливим – він професійно ділився своїм бойовим досвідом, вчив інших військовій науці. До кожного мав особливий підхід, для кожного – особливе слово, здатне і підбадьорити, і втішити, і зарядитися вірою та впевненістю. Він з однаковою майстерно і зі зброєю вправлявся, і з молотком або лопатою. І в бій він завжди йшов зі своїми хлопцями, часто кажучи: «Я йду першим, ви – за мною! Я з вами. Не бійтеся, все буде добре!». І це працювало. Хлопці йому вірили. А він переживав і беріг кожного, як власну дитину. А себе не зміг…
Багато говорили побратими про головного сержанта Андрія Жадченка. Розповідали, як він з іншим воїном підбив ворожий танк, що дало змогу нашим бійцям утримати позиції, як щоранку робив зарядку попри будь-які обставини, як спав по три-чотири години на добу, як не боявся висловлювати свою думку і відстоювати її перед командирами.
До родини завітав і міський голова Андрій Богдан, який теж помʼянув Героя.
У цивільному житті Андрій Жадченко був педагогом, заступником голови РДА, юристом-підприємцем, громадським діячем, керівником організації «Городнянська люстраційна комісія». Земляки згадують досі, що чим би не займався Андрій Жадченко, він цілковито присвячував себе обраній справі й боротьбі за справедливість. У грудні 2023 воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Андрій Жадченко загинув на Донеччині біля Кліщіївки на початку цього року. Йому було лише 52.
Родина також плекає надії на те, що президент присвоїть статус Героя України посмертно загиблому воїну. Про що вони опублікували відповідну петицію.
Антон Жадченко так аргументує цей вчинок:
«Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, Андрій загинув 3 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку (н.п. Кліщіївка), віддавши своє безцінне життя за Україну, її свободу і незалежність.
Він відважно виконав свій обов’язок громадянина України, поклавши життя заради того, щоб його сімʼя, рідні, друзі, близькі та всі люди мали майбутнє у світлій, мирній та незалежній Україні. Андрій був Людиною з великої літери за життя, такою Людиною він і залишиться в нашій пам’яті.
Ця петиція - найменше, що можна зробити для вшанування нашого Героя - мужнього, сміливого, відважного чоловіка, який був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох. Був найкращим чоловіком, сином, батьком, братом, дідусем, другом, побратимом та товаришем».
Станом на 25 березня 2024 петиція отримала трохи більше 19 тис голосів.
"Час Чернігівськи" писав про таке:
