Чернігів прощався зі ще одним своїм Героєм, захисником - Владиславом Пекуром. Він уродженець селища Михайло-Коцюбинське. З весни 2022 року пішов добровольцем захищати Чернігівщину. Був різних підрозділах. Останні два роки воював у складі 158 чернігівської бригади.
ВІКТОР ПЕКУР, батько полеглого Героя:
Він сам з квітня 2022 року, як вигнали супостатів, пішов. Служив майже 4 роки. Виявився козаком, що я можу сказати…
Підрозділ Владислава одним із перших визволяв прикордоння Сумщини. Під час виходу на бойові позиції у березні цього року захисник підірвався на ворожому фугасі. Його тіло забрати вдалося лише під час великоднього перемір’я. Та рідним довелося чекати кілька місяців на ДНК-експертизу, адже ворог знущався після загибелі над тілом українського захисника. Його побратими попри всі складнощі логістики і ротації, змогли приїхати провести його в останню путь.
«ПАСІЧНИК», побратим полеглого Героя:
Три тижні ми довго виносили тіло і після фугасу обгоріло. Навіть вороги не давали тіло винести і знущалися,бо по мертвому прилетіло фпв. Коли вивезли, то розуміли, що він, але у нього не було особливих прикмет тільки ДНК-експертиза підтвердила...З Чернігівщини було троє нас, більш такі близькі стосунки. Влад завжди був надійним, дуже переймався, якщо були проблеми у побратимів. Був плече до плеча. Один із найбільших патріотів, ненавидів русню, нажаль, кацапське залізо його дістало. Дуже важка логістика, ротації - це небезпечно, але так склалося ми вийшли, в госпіталь заскочили і до пробратима. Так склалося, що у нас вийшло.
Влад так і не встиг свторити родину. У нього лишилася мати та батько. Поховали Героя на міському кладовищі Яцево у Чернігові з усіма належними почестями.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
