У липні під час штурмових дій противника в Луганській області загинув 45-річний Віктор Рижак з Бобровиці. За освітою був юристом. З 2001 року працював помічником бобровицького районного прокурора. Згодом став старшим помічником прилуцького міжрайонного прокурора. Надалі викладав право в Прилуцькому фінансово-правовому коледжі. У 2007 році розпочав адвокатську діяльність.
7 грудня 2015 року уклав контракт з ЗСУ. Брав участь у боях. Відтоді був нагороджений орденом «Честь і Слава», відзнакою «За участь в антитерористичній операції», медалями «Авдіївка. Промзона. Стояли на смерть», «За оборону Авдіївки», орденом «Лицарський Хрест Добровольця», відзнакою командувача об’єднаних сил «Козацький Хрест», нагрудним знаком «За зразкову службу». На нього чекала вдома дружина Анастасія. Вони побралися 10 жовтня 2023 року.
* * *
Поповнив небесний стрій 57-річний Микола Примак, уродженець села Вересоч на Куликівщині. Працював водієм у Чернігівському тролейбусному управлінні. З початком російсько-української війни, у 2014 році, уклав контракт з ЗСУ. Три роки воював у зоні АТО. З першого дня повномасштабного вторгнення служив водієм мінометного взводу батальйону територіальної оборони. Останній рік без ротації — на передовій, на Донеччині. Помер 9 серпня року від отруєння хімічними сполуками внаслідок ворожих дій.
* * *
Єдиного брата втратили п’ять сестер. У селі Олешня Добрянської громади провели в останню путь старшого солдата 45-річного Василя Демченка. До мобілізації працював трактористом. Боронив країну з січня 2023 року. 14 липня цьогоріч загинув поблизу села Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
* * *
У Бурківці Крутівської громади на Ніжинщині попрощалися з 33-річним Ігорем Вовком. Ігор вивчився на агронома в Білоцерківському національному аграрному університеті. Проте життя повернуло так, що до мобілізації працював вантажником у супермаркеті «АТБ» у Білій Церкві. Служив з червня 2024 року у 150-му окремому розвідувально-ударному батальйоні. Третього серпня загинув під селом Кучерів Яр Покровського району на Донеччині.
* * *
У Комарівці на Борзнянщині віддали останню шану 49-річному Миколі Савченку. До війни займався фермерством у рідному селі. Воював з 2024 року. Був бійцем 128-го батальйону 112-ї бригади. Тримав позиції на донецькому напрямку. З 26 жовтня минулого року вважався зниклим безвісти поблизу села Максимільянівка Донецької області.
* * *
17 серпня в селі Слобідка на Талалаївщині провели в останню путь 29-річного Володимира Потеряйка. У цивільному житті працював механізатором у ТОВ «ТАС Агро Північ». Мобілізували 17 травня 2024 року. Воював на Донеччині. 11 липня торік Володимир востаннє виходив на зв’язок з рідними. Понад рік вважався зниклим безвісти. Повернули під час одного з крайніх обмінів тіл.
* * *
16 серпня в Борзні поховали 46-річного Євгена Сутулу. Раніше працював у ТОВ «Фабрика печива «Борзна». Став на захист України 4 березня нинішнього року. Третього серпня отримав поранення, несумісні з життям.
* * *
З військовими почестями провели в останню путь 52-річного Ігоря Розсудовського з села Петруші Ріпкинської громади. Захисник поліг 8 серпня.
* * *
У Новгороді-Сіверському попрощалися з 43-річним Романом Стецюком. Деякий час працював прикордонником. Після завершення контракту переїхав до Чернігова, де поєднував роботу з навчанням на психолога. Останнім часом служив у Національній гвардії. Загинув 9 серпня.
* * *
У рідній Кинашівці на Борзнянщині поховали 47-річного В’ячеслава Лободу. 12 років відпрацював монтером на «Укрзалізниці», а потім — трактористом у ТОВ «Борзна». 24 травня 2024 року мобілізували. Загинув 13 жовтня.
* * *
У соборі Всіх Святих у Ніжині відспівали 45-річного Руслана Шуйського. Раніше працював будівельником у приватній компанії в Києві. Хворів на гіпертонію, тому мав відстрочку. Проте в лютому нинішнього року пішов добровольцем. Служив у 158-й окремій механізованій бригаді. 30 липня загинув під селом Новоєгорівка на Луганщині. Поховала захисника в селі Крути.
* * *
На Харківщині загинув 38-річний Ігор Шостак, коропчанин. До війни трудився в столиці на СТО. Згодом розпочав власну справу — займався фарбуванням авто та перевезеннями. З перших днів вторгнення волонтерив робочими бусами по всій Україні. Згодом став до служби у військах спеціального призначення. Мав позивний Termit.
* * *
У селі Хоробичі Городнянської громади поховали 36-річного Олексія Юрченка. Після закінчення школи здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів, а потім — стоматолога-ортопеда в Чернігівському базовому медичному коледжі. У 2023 році став на захист України. 5 червня 2024 року на донецькому напрямку його життя обірвалося. Лише 15 серпня рідні змогли попрощатися.
* * *
Помер 47-річний Микола Надточій з села Рудня Сосницької громади. Він був мобілізований 29 грудня 2022 року. Служив рядовим. Пройшов найпекельніші точки фронту. Отримав поранення, тривалий час лікувався. Під час лікування і зупинилося серце.
* * *
Ігор Паскевич виріс у Ніжині. Вивчився на помічника машиніста в Чернігівському училищі залізничного транспорту. Довгий час працював за професією у столиці. Згодом родина переїхала до села Володькова Дівиця Носівської громади. З початком повномасштабного вторгнення пішов служити. Воював на різних напрямках. Загинув старший солдат Паскевич 15 серпня на Донеччині, поблизу Торського Краматорського району. Йому був 41 рік. Попрощалися та поховали бійця у Володьковій Дівиці.
* * *
13 серпня поблизу Малої Токмачки Пологівського району Запорізької області поліг штаб-сержант 51-річний Володимир Духно, уродженець села Смолянка Куликівської громади. Після армії навчався у школі міліції, мав звання прапорщика. Деякий час служив у міліції. Згодом був охоронником на чернігівському камвольно-суконному комбінаті. Після закриття підприємства і до мобілізації працював на «Укрзалізниці» (Бахмацька дистанція шляху). У серпні 2022 року пішов добровольцем. Служив командиром станкового гранатомета протитанкового взводу механізованого батальйону.
* * *
Під дзижчання ворожих шахедів у Ніжині проводжали в останню путь 44-річного Ігоря Ісакова. Ще у 2022 році чоловік, залишивши роботу та родину, пішов боронити країну. Загинув 15 серпня на Донеччині. Без батька залишилася семирічна донька.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Прослужив три місяці: на Донеччині на День Прапора поліг залізничник з Чернігівщини
- Мама полеглого оборонця Маріуполя вже більше 3 років чекає на тіло сина
- Понад рік сподівань: додому «на щиті» повернулися двоє військових
