Надія ДЗЮБА, вчений агроном із села Садове, що на Менщині, називає основний принцип обрізки плодових дерев:
— Усі гілки, що йдуть в середину, треба обрізати, щоб не загущували крону.
Надія Миколаївна працювала у радгоспі в Садовому, тодішній Чапаївці, з 1979 року. Закінчила Великозагорівський радгосп-технікум на Борзнянщині, фах вченого агронома здобула у білоцерківському інституті. За садом доглядала не тільки в радгоспі, а й дома. Посадила, щепила. Тож як правильно обрізати дерева, прекрасно знає на практиці.
Бере секатор й показує у власному саду на молодій прищепленій яблуні:
— От гілка, на якій ми бачимо плодову брунечку, — обрізаємо над нею. Інша гілка зайва, бо загущує — теж підрізаємо її. Оці мітли (три-чотири гілки з одного місця), які йдуть угору, теж убираємо і вкорочуємо. І вже не мітла, а дві гілочки лишилося. Обрізку робимо на зовнішню бруньку — щоб гілки розвивалися не в середину, а назовні. Тоді їм буде більше сонця і простору.
Якщо гілка товста для секатора, відрізаємо пилкою.
— Надрізуємо трохи гілку з боку від стовбура, щоб не обідрати кору на ньому, — радить фахівець, — а тоді пиляємо до стовбура.
— Коли треба замазувати зріз?
— Колись нас вчили так. Якщо зріз як три копійки (вони менші, ніж п’ять), лишали. Якщо зріз як п’ять копійок, треба замазувати. Садовим варом — він продається. Фарбою, яка простіша. Глиною з коров’яком (коров’ячим гноєм).
Надія Миколаївна нагадує, що при обрізці дають раду й жировим пагонам. Тим, які виростають на культурному — основному. Якщо заважають, прибираємо зовсім. Якщо не заважають, формуємо гілку.
— Оця сторона вільна, — показує на яблуні, — а тут жировик, з нього можна формувати культурну гілку.
Малину вкорочуємо на перегині
Свої принципи обрізки й у кущів. Смородини, агрусу, малини, винограду.
— У малини така природа, що пагін перегинається, — показує Надія Миколаївна на чорноплідній малині в своєму саду. — І на перегині треба обрізати секатором. Укорочую кожен пагін. Минулорічні зовсім зрізаю і викидаю. Хиленькі, слабкі теж.
У кущику лишаємо решту пагонів, здорових і молодих. У малини така особливість, що вона сама себе регулює. Пагін живе рік. Вигнало, відплодоносило і відмирає.
Виноград треба обрізати, розріджуючи й зберігаючи основний принцип.
— Одрізаєте на три бруньки — раз брунька, два брунька, три — і вкорочуєте, — показує. — Обрізати треба, поки не почався сокорух, бо інакше плакатиме довго. З обрізаної гілки капатиме й капатиме сік.
Обрізку не тільки лози, а й всіх кущів і дерев зупиняємо, коли рух соку пішов і бруньки почали розпускатися. Це залежатиме від погоди. Поки ще прохолодно, якраз час обрізки. Причому прочинати її можна було ще взимку.
— У радгоспі ми обрізали цілу зиму, бо не встигали за весну, — згадує Надія Миколаївна. — У восьмидесятих роках були такі сніги! Трактор прочистить між рядами, бо дерева вісім на вісім метрів були посаджені, а жінки обрізали. Через кучугури перекочувалися у валянках.
Радгоспний сад зберігся до цього часу. За лісосмугою, 70 гектарів. Посаджений ще у 1932 році. Плодоносить, хоч і недоглянутий. Ростуть старі сорти: антонівка, путівка, пепін литовський, пепін шафранний, золотий ранет.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО
