Історія закатованого чернігівця Володимира Сребродольського, якого навідріз відмовилися ховати вдома, попри те, що не знайшла відгук у його земляків, сильно зрезонувала скрізь по Україні.
Нагадаємо, велике розслідування про це зробили журналісти проєкту «Слідство.інфо». «Час Чернігівський» писав про це.
Почули цю історію навіть в Одесі. Здавалося б, де південне місто, а де Карпилівка у глибинці на Півночі, але свою думку з цього приводу висловив юрист та депутат Одеської обласної ради та уродженець Севастополя, етнічний кримський татарин Февзі Мамутов.
Частково він вирішив заступитися і за саму Срібнянську громаду, про що він і виклав пост у соцмережах.
Дописувач зауважив: після перегляду в нього виникло питання.
«Перше: чи знайшли в результаті могилу? Навіщо саме зараз настільки масштабно розганяти історію про конфлікт навколо його поховання?
З матеріалу видно, що негативні висловлювання звучать від окремих односельців. Це їхня позиція. Але чи є вона позицією всієї громади? Не факт.
При цьому в центрі уваги опиняється не російський злочин, не катування українського військовополоненого і не відповідальність держави-агресора. У центрі уваги опиняється внутрішній конфлікт між українцями. Для мене це виглядає дивно», - зазначив автор.
Февзі Мамутов
На його думку, у російському полоні люди під тортурами можуть говорити те, чого від них вимагають. До того ж, працює російська пропаганда і записуються такі відео.
«Саме тому мені складно зрозуміти суспільну мету такого акценту. Чого має навчити ця історія? В чому мета? Що кілька людей у селі засудили закатованого військового? Що громада виявилась розколотою?
Чи все ж таки того, що росія довела українського військового до смерті, а нас - до морально складних і болючих дискусій?
Особисто для мене головний висновок цієї історії простий. Перед нами український захисник, який потрапив у полон і загинув після катувань. І саме це є головною трагедією цієї історії».
На допис відреагували і самі розслідувачі зі «Слідства.інфо». Зокрема, журналістка Владислава Кобко написала, що могила Володимира все ж таки у Прилуках. Не в Карпилівці і навіть не у Срібному.
«Ключове те, що керівництво громади не виступило з однозначною позицією на захист свого односельця, не організувало його поховання, та ще й жодним чином не пішло на контакт, коли ми намагалися з ними поговорити про цю історію. Намагалися, до речі, близько трьох тижнів. Але натомість зіштовхнулися з хамством, брехнею і ігнором (це можна побачити в сюжеті).
Нам теж було досить дивно усвідомлювати той факт, що хтось досі може не знати, що таке російський полон і яким чином там записують відео. Але, як бачите, в цьому випадку пропаганда спрацювала на жителів села дуже успішно. Можливо, селяни не знали, що чоловіка катували. Але Слідство.Інфо якраз надало докази цього й навіть відшукало військового, який бачив Сребродольського в останній день життя.
І наостанок: найголовніша мета матеріалу — повернути памʼять про закатованого військового. Бо в громаді досі роблять вигляд, що він зрадник, всіляко ігнорують факт загибелі (фото Володимира, наприклад, немає на алеї памʼяті)».
Допис отримав понад 1300 лайків та з три сотні коментарів, в яких розгорілася дискусія. Писали і чернігівці.
Жителька Сновська Наталя Байбарацька критично відреагувала на думки одеського депутата:
- Хочу звернутись до мешканців цієї громади: ви хто такі, що дозволяєте собі бути суддями чужої долі?
Хто ви такі, що дозволили собі судити хто Герой, а хто ганьба вашої громади, хто патриот, а хто зрадник? Ви не люди - ви нелюди! Ви зганьбились не на всю Україну - ви зганьбились на весь світ!
Голову села негайно відсторонити від посади. Людина, яка допустила такий конфлікт у селі, не має право займати такої посади. Що можно очікувати від такої громади у подальшому - самосуду? ГАНЬБА громаді!!! Загиблому воїну честь і Слава! Вічная пам'ять, вічний спокій! Нехай на тому світі серед своїх янголів побратимів тобі буде краще,ніж на цьому світі серед нелюдів!
Ганна Пирогова:
-…я в шоці від іншого, від голів ОТГ. Я думала, що це є одинокі екземпляри, які так ставляться до наших загиблих Героїв, та й і до живих, але вони ще пофігістськи ставляться до своїх обов'язків. За такі теперішні їхні зарплати. А вони у селах досягають майже сто тисяч. І це гроші громади. Як так голові нічого не знати про свого односельця, де похований?
Так ще і не зловиш їх на робочому місці, а друзі прикривають. Іде війна, гинуть військові, які нас захищають. А ми не можемо навіть поховати Героя з почестями, на які він заслужив, бо почули плітки. А головою подумати, що мали викласти рашисти, це ж було зроблено нарошно, щоб скомпрометувати українця. Ганьба голові, він не має права знаходитися на посаді.
Військовий Шаман Сіверець з Бобровиччини:
- Лічно для тебе. Не хочеш на екскурсію? Маю блат. Хочеш кулеметником, дашулю дадуть. Чи мо шнайпером хочеш, не вопрос . Питання чого такий вумний і в тилу? А таких як ти, в тилу, море, чистенькі ситі, тобі пофіг заради хайпа знов цю тему проблему побачив. Хтось зрадником його сидя в теплій хаті порішив. Чув рішала. А не заібали часом ви тилові крисюки? Дайте спокій бійцю і його родині. Виродки
Світлана Назарова, мама військового, киянка:
-…Володимир не зрадив Україну. Він заплатив за неї найвищу ціну. Його вбили російські кати. Але після смерті його вбили вдруге — байдужістю, осудом і людською жорстокістю. Сором.
Невимовний сором тим, хто повірив ворожій пропаганді більше, ніж власному воїну.
Сором тим, хто відмовився схилити голову перед людиною, яка віддала за них своє життя.
Пам’ятайте: полон — це не вибір. Полон — це тортури.
І перш, ніж засуджувати тих, хто пройшов через це пекло, запитайте себе: а чи вистачило б вам сил витримати хоча б частину того, що витримали вони?
Вічна пам’ять і вічна шана українському воїну.
Герої заслуговують на повагу. Навіть після смерті.
Схиляю голову перед його подвигом💔❤️🩹Вічна та Світла памʼять Герою України!!!! Мама Ветерана війни, воїна ЗСУ, який зник безвісти при виконанні бойового завдання Назарова С.
Тетяна Пономаренко:
- У мене брат у полоні і теж під…ри відео з ним знімали, так що він тепер став із-за цього не таким. Хай оті, хто пиздить, стануть на його місце і скажуть під тортурами те, що хочуть. В полоні потрібно вижити, Героями вони стали, коли пішли захищати Україну. Вибачте за французький, нема інших слів.
"Час Чернігівський" писав про таке:
