У Плисківській громаді Ніжинського району розпочали процес підготовки до перепоховання більшовиків з центру села Махнівка на кладовище. Про це повідомив голова громадської організації «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков. Активіст показав відповідь на його звернення за підписом голови громади Марини Вірко.
«Сподіваємося, що це питання найближчим часом буде остаточно вирішено», - висловлює надію громадський діяч.
У відповіді на звернення Плисківська сільська голова Марина Вірко повідомила, що братську могилу більшовиків виключили з переліку об’єктів культурної спадщини. Більше того – декомунізаційне законодавство вимагає перенесення останків зрадників, які боролися проти вільної України, з центру населеного пункту та загальне кладовище.
«Плисківська сільська рада проводить всі необхідні дії на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», - йдеться у відповіді.
Марина Вірко також повідомила, що в рамках процедури перепоховання останків сільська рада направила відповідне звернення до органів поліції, які мають надати згоду на перепоховання.
Чому Махнівка стала Петрівкою
За однією з версій, Махнівку на Петрівку, ймовірно, перейменували на честь одного з ініціаторів ВЧК та організаторів Голодомору Григорія Петровського. В енциклопедичному ж виданні «Історія міст і сіл Української РСР», виданої у 1972 році Академією наук УРСР, зазначено зовсім іншу причину зміни назви населеного пункту. Зокрема, там написано, що село перейменували на честь одного з перших комуністів села – Петра Дзибала. Радянська влада в кращих традиціях агітпропу зробила з махновця, нащадка реєстрових козаків, революціонера-мученика.
Одна з версій говорить про те, що його вбили місцеві «куркулі», можливо повстанці із загону отамана Петренка, який діяв в цій окрузі.
Інша версія, яку розповідають старожили, є більш вірогідною. Селяни кажуть, що під час громадянської війни через Махнівку проходив один із загонів Нестора Махна під проводом Феодосія Щуся. Більшовики із села швидко повтікали, не забувши познімати червоні прапори. Щусь не зачепив селян і пішов далі. Проте за селом його наздогнала невелика група червоних, серед яких був і переконаний комуніст Петро Дзибало. Зав’язався бій, під час якого легку перемогу отримали гуляйполівські анархісти, вщент порубавши тих, хто осмілився виступити проти них. Значно пізніше, 1927 року, село перейменували на його честь.
Якщо вірити написам на табличці, що раніше кріпилась до плити на братській могилі більшовиків, в ній поховано десять людей, серед них і Петро Дзибало.
Автор: Віталій НАЗАРЕНКО. Фото автора та Вадима Позднякова
"Час Чернігівський" писав про таке:
