У громаді на Чернігівщині стверджують, що в озері бачили крокодила

У селі Карпилівка Деснянської громади на Козелеччині переполох. Місцеві і дачники бояться купатися в озері біля курятника (так здавна називається ця водойма, хоча ніякого курника там уже більше 50 років немає). А все через те, що в ньому живе… крокодил!!!

— Першим його побачив Сашко Хоменко. Від озера є дві протоки — відгалуження Пальки і Крово. Крово впадає в старе русло Десни, а старе русло — у Десну. Рибалив, раптом чує: клац-клац. Дивиться й очам не вірить — крокодил. Олександр зі спінінгом на березі, тож не переживав, — розповідає 59-річний Володимир ШАРАК з Карпилівки. — Було це зо два тижні тому.

А недавно його вже в озері побачив Бужинський, наш дачник Олександр Ходорковський, проте всі його називають поміж собою Бужинським. Він батько співачки Катерини Бужинської.

Катя батьком називає Володимира Ящука і по-батькові Володимирівна.

— Можливо, йому здалося? — перепитую Шарака.

— Маркович — людина серйозна. Немає підстав не вірити. У селі живе вже років 20. Тримає павичів, зебр. Він у минулому військовий. З перших днів повномасштабного вторгнення сформував і очолив місцеву терборону. Та і відео зняв, як крокодил пливе попід очеретом.

— 29 липня о 17.00 пішов на риболовлю. Спочатку почув гучні сплески. А потім побачив його. Він трощив щуку, яка плавала поверху. Спочатку не зрозумів, хто то, а коли придивився, від несподіванки впав. Як це, крокодил у Карпилівці плаває, — пригадує 69-річний Олександр Ходорковський. Говоримо по телефону.

— Марковичу, судячи з вашого відео, припускаю, що в хижаку метрів три?

— Два точно є.

— Він заховався під воду чи на берег подався?

— Проплив попід очеретом, і під воду.

— Бачили його ще?

— Там усі протоки озера з’єднані з Десною. Отож, уже може бути в Чернігові чи ще десь.

— Як думаєте, звідки взявся в Карпилівці?

— Одна з версій: хтось привіз і випустив. Бо зараз багато жінок з дітьми за кордоном, а чоловік або служить, або працює. І немає змоги доглядати. Або, може, гроші закінчились, щоб купувати крокодилу їжу. Він же багато їсть. Усе, що ворушиться. І людей також.

Котрий день на сільському пляжі нікого. Мій товариш, підполковник у відставці, щовечора їздив на озеро купатися. Три дні тому зайшов у воду і почув, як на тому березі щось велике плюхнуло. Згадав про крокодила і вже у воду не поліз. Крокодили в українських водоймах трапляються. Десь рік тому бачив у новинах, як на Київському водосховищі шукали.

— Вас розхвалили. Сказали, що ви батько Каті Бужинської.

— Це моя позашлюбна донька. Про її існування дізнався, коли їй було 13 років. Відтоді підтримуємо теплі стосунки. Я свого часу працював у Каті концертним директором.

Нині вона живе в Болгарії. Чоловік болгарин. Виховують двох дітей. Її старша донька від першого шлюбу проживає в Німеччині.

* * *

— Я навіть знаю, як би його впіймати. Треба качку чи щось м’ясне почепити на гачок. Тільки схопить приманку, накинути на пащу петлю, аби не зміг вкусити, — міркує 56-річний Григорій Глибовець з Короп’я.

— А далі що?

— Передати в зоопарк, менський чи київський, в який уже погодяться взяти. Ні в якому разі не можна вбивати. Мені кожну живу душу шкода.

— Я теж проти, аби крокодила позбавляли життя. Люди цілі. Він, певно, їсть рибу, жаб, водоплавну птицю. Усе, що впіймає у воді. Наш Михайло Іванович (Михайло Дикуха, староста Короп’ївського старостинського округу) доручив мені (працюю пожежником) щодня ходити до озера і спостерігати, чи раптом десь не виплив. Як тільки побачу, повідомити йому, — знову долучається до розмови Володимир Шарак. — А він уже викличе рятувальників. Вони знають, як обходитися з хижаками і не наробити їм шкоди. Щодня по кілька годин обходжу озеро, зазираю в очерет — тиша. Може, уже поплив у Десну, а, можливо, зачаївся і очікує на здобич.

Пішла о п’ятій вечора на берег озера і я. Стояла, вдивлялася у воду, прислухалася. Кликала: «Крокодиле, де ти?» Нічого. Тиша, перед дощем навіть жаби не квакали.

Джерело: "Вісник Ч", Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото автора

"Час Чернігівський" писав про таке: У Чернігові у лісосмузі помітили дитинча дикого кабана