На сайті Президента розміщено петицію - чернігівці просять присвоїти звання Героя (посмертно) Андрію Кудабекову.
Майору Андрій Кудабеков народився 9 березня 1974 року в сім'ї військовослужбовця у Будапешті, Угорщина. Із 1990 року мешкав в Україні у Чернігові. Термінову службу проходив в ПДВ України в/ч А0759 , 1992-1994 роках, старшина розвідроти.
Із вересня 2003 року займався приватною підприємницькою діяльністю з виготовлення меблів. Директор фірми «Меблі м'які, як хмари».
Із 1 грудня по березень 2014 року брав активну участь у протестних акціях у Києві. Внаслідок зіткнення 18-19 лютого 2014 року з «Беркут» на Майдані Незалежності в Києві отримав контузію.
Навесні та влітку 2014 року проводив заняття з підрозділом з Чернігівської самооборони та бійцями батальйону МВС "Чернігів” як інструктор-волонтер.
У липні 2014 року добровільно вирушив до зони ATO, де виконував завдання спільно з бійцями батальйону «Чернігів». Тоді ж у серпні при виконанні завдання по евакуації загиблих та поранених бійців ЗСУ захоплений у полон терористами у місті Горлівка. Самостійно зміг звільнитися та залишити окуповану територію.
Із листопада 2014 року мобілізований до лав ЗСУ. Виконував бойові завданя у складі частин спецназу в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей. Демобілізувався у серпні 2015 року.
Із 2016 року створив ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака» у місті Чернігів, займався бойовою підготовкою цивільних та військовослужбовців ЗСУ.
Із грудня 2019 року по грудень 2021 року служив у Держспецзв'язку України на посаді заступника начальника управління.
У лютому 2022 року перервав закордонне відрядження і приїхав захищати Батьківщину від рашистської навали, обороняв місто Чернігів.
За сумлінне виконання службових обов'язків нагороджувався: орденом «Лицарський Хрест Добровольця», медалями «За оборону Рідної Держави» і «За Військову Доблесть України», нагрудним знаком «Знак Пошани», відзнакою «Учасника Бойових Дій».
31 жовтня 2023 року Андрій Кудабеков загинув при виконанні спеціального завдання разом з побратимом в селі Леонівка (Семенівська громада) неподалік кордону з рф від дій ворожої ДРГ.
"Андрій був відважною людиною завжди йшов вперед, не оглядаючись ніколи, був завжди за справедливість і за цілісність своєї країни, за свою Батьківщину віддав найдорожче, що в нього є - це своє життя. Він був прекрасним сином, братом, він був найкращим батьком для своєї доньки", - пишуть у петиції.
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Мав бронь на роботі, але обрав поле бою: рідні просять підписати петицію про присвоєння звання Героя загиблому бійцю
- Рідні загиблого бійця із 66 ОМБр із Чернігівщини просять присвоїти йому звання Героя України
- Пішов добровольцем у ЗСУ: рідні просять підписати петицію про присвоєння звання Героя бійцю з Чернігівщини
