1 травня відійшов у засвіти головний редактор однієї з найтиражніших газет Чернігівщини «Гарт» - Дмитро Іванов. Не дожив півроку до свого 80-річчя. Він понад 30 років очолював обласну газету, працював до останніх днів. Був знаним поетом. За збірку поезії «Село в терновому вінку» він у 2010 році удостоївся Шевченківської премії. 5 травня попрощатися Дмитром Йосиповичем прийшли десятки чернігівців – колеги, друзі, добрі знайомі. Останнім часом важко хворів, болісно пережив втрату дружини.
Людмила Гуринович, пенсіонерка:
Людина з великої літери. Така добра і сердечна. Віктор Іванович не дасть збрехати, бо знає, що співпрацювали багато років і пам'ять залишиться про таку людину.
Віктор Кошмал, фотокореспондент:
У мене є папка – «Особистості». Звісно Дмитро Йосипович був. Я зайшов папку. З 2005 року, поки спілкувався, є фото.
Ольга Чернякова, відповідальний секретар Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України:
За книгу «Село в терновому вінку» він удостоєний Національної премії Тараса Шевченка. Там люди, Україна, війна, голодомор, сирітство, його гірке сирітство. Мені подобається його мамина балада. Він був 5-ю дитиною в родині. Його підкосила смерть дружини, з якою прожили багато років. Вона була літредактором у газеті. Серце його було у печалі, хвороба, війна, ситуація тривожна, літа, робота тяжка.
Олексій Маслов, військовий журналіст:
Його поетична і художня творчість, мистецтво слова в його виконані - переживе час і буде з наступними поколіннями. Пишаюся, що був знайомий з Дмитром Йосиповичем.
Попрощався з Дмитром Івановим і колектив його газети. Кажуть, попри втрату керівника, видання працюватиме і продовжуватиме його справу. А свого редактора згадують як талановиту людину, яка відчувала і розуміла кожного, знаходила у звичайних речах щось вражаюче і незвичне.
Валентина Євтушенко, відповідальний секретар газети «Гарт»:
Прощаємося не просто з редактором, він був вчителем наставником і батьком. Важко усвідомлювати. З газетою все буде добре, на сьогодні під своє крило взяла Олена - його дочка, яка є директоркою нашого товариства. Продовжуємо працювати, на плаву, в строю, переживемо складний момент. Ми не можемо його зрадити, він в газету вклав душу і ми зобов’язанні, бо це і наше життя.
Поховали Дмитра Іванова на міському цвинтарі Яцево.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
