У Чернігові попрощалися з одним з найстарших захисників міста Олександром Бунзяком

Чернігів провів в останню путь хороброго захисника міста - солдата Олександра Бунзяка. Він був одним з найстарших воїнів, які зі зброєю в руках захищали від ворога Чернігів.

Обороняти місто у лютому 22-го року Олександр пішов, коли йому виповнилося 67 років. Він мав військовий досвід, навчав молодь, захищав місто у складі підрозділу протитанкістів.

"Коли почалася повномасштабна війна, він зранку позвонив і казав: ви мене не списуйте, тримати автомат можу. Зібрав рюкзак і прийшов. Ніхто незважав на вік. Один з перших пішов. Він був оператором протитанкового підрозділу, перекривали підходи до Чернігова. Всю активну фазу стояли на тій ділянці. Вони вже дітей своїх виростили, онуки є. Їх досвід корисний", - каже Валерій, побратим Олександра Бензяка.

"Це те покоління, яке не з заліза, а із залізобетону. Так, як воюють, зараз мало, хто зробить такого. Навіть вік не заважав разом з нами взяти автомат і виконувати задачі. Знали, якщо він з нами на чергуванні - і можна не переживати, унікальна людина була", - згадує Олексій, побратим Олександра Бензяка.

Через вік захисника Чернігова згодом демобілізували з ТРО, але він був постійно на зв’язку. Попри те, що Олександр вже був цивільним, його поховали як героя у військовій формі.

"Ми прощаємося з ним, як з воїном, героєм. Як людиною, яка своїм життям показувала нам, як потрібно жити, любити, як не потрібно здаватися і не опускати рук. Як до останнього подиху потрібно жити заради майбутнього", - звернувся до рідних та побратимів отець Роман, настоятель Катерининського собору.

Олександр Бунзяк був нагороджений медаллю «За оборону Чернігова». Поховали воїна і героя у рідному Чернігові з усіма військовими почестями.

"Час Чернігівський" писав про таке: Зеленський передав родинам загиблих чернігівських захисників - льотчика та розвідника - ордени «Золота Зірка».