9 червня прокурори вручили письмове повідомлення про підозру Павлу Шимку, міському голові Бахмача. За версію слідства, у березні 2022 року він вилучив у юридичної особи 12 вагонів мінеральних добрив. Міська рада продала добрива приватним сільськогосподарським підприємствам на суму більш ніж 16 мільйонів гривень.
— Вагони стояли на залізничній станції «Бахмач». На той час залізниця була паралізована. Окрім начальника станції, нікого не було. Документів на вантаж теж. По-перше, могло бути мародерство з боку агресора, бо вони ж вивозять усе цінне. Відповідно до постанови Кабміну, аміачні та калійні добрива відносяться до матеріалів критичного імпорту, що обов’язково потрібно зберегти та забезпечити аграріїв. Плюс техногенна небезпека. Якщо загораються калійні мікси і все інше, — це колосальне отруєння. А станція ж вузлова. У центрі міста. Тому ми діяли екстрено та оперативно. Адже на сусідню станцію були прильоти реактивних снарядів. За 16 кілометрів тривали бойові дії, — пояснює своє рішення Павло Шимко. — Вилучення було здійснено за погодженням і дозволом зверху. Подробиць не розголошуватиму, зараз воєнний час. А ще підкріпили рішенням виконкому в рамках правового режиму воєнного стану. Уже коли наші війська викинули ворога, з’явилася комунікація із залізницею і з’ясувалося, що добрива завезені з білорусі, надійшли на них документи.
— Куди поділися добрива?
— Вони були передані аграріям нашої громади та сусідньої Ічнянської. Тим, які були на той час на місці. Бо багато ж повтікали від війни. Аграрії мають відшкодувати власнику вартість переданих їм добрив. Є розстрочка до вересня. Добрива внесені, ниви колосяться. Бахмач уникнув хімічного отруєння. Ми виконали постанову про продовольчу безпеку. Уникли розкрадання та екокатастрофи.
— В одному з вагонів було куплене мною складне мінеральне добриво. Ми таке вносимо під час посіву соняшника і кукурудзи. У вагон вміщується 60-66 тонн. Ціна однієї тонни тоді була 25 тисяч гривень, зараз уже 32 тисячі, — описує ситуацію Олег Григоров, директор ТОВ « Клевер Агро» з Харківщини. — Ще там було добриво для фірми «Ерідон». Наш вагон рахувався по станції «Бахмач». Коли через місяць не прибув у Балаклію, ми через «Укрзалізницю» почали з’ясовувати, куди подівся. Виявилося, що він уже в іншому регіоні країни, з іншим вантажем. Тоді з’ясувалося, що наші добрива зникли в Бахмачі.
— Олеже Миколайовичу, як же ви сіяли без добрив?
— Сіяв і плакав. Я ж ще й кредити маю. Мені хоча б повернули гроші, які я вклав у придбання добрив. Я розумію, триває війна... Тим паче не компенсує втрати, доки триває слідство і немає рішення суду. Прикро.
Читати також: "Плазма" не влазила в танк, тому її розбили, - Чаус про мародерство та жадібність окупантів
Джерело: Валентина Остерська, "Вісник Ч" від 16 червня 2022 року
