У цьому випуску – досвідчений волейбольний тренер Володимир Леоненко розповідає про те, як команда «Університет-ШВСМ» відновлює позиції у Чемпіонаті України, за що наших дівчат цінують європейські тренери і про відмінності у тренуванні дівчат та чоловіків.
Дивіться відео або читайте текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Сьогодні говоримо про спорт, про волейбол із тренером жіночої волейбольної команди Володимиром Леоненком у передачі «Наші люди». Як і коли ви стали тренером?
- Мій початок був десь у 2015 році. Він був за кордоном, це була Фінляндія. Я починав асистентом, допомагав команді. 4 був у Фінляндії, потім переїхали до Франції. Я був зі своєю дружиною, ми грали в чемпіонатах. Був другим помічником тренера.
– Чому саме волейбол, а не, наприклад, футбол?
– Коли я ще був маленький, то починав із футболу. Потім пішов зі своїм другом на тренування по волейболу. Ну якось так, всі друзі почали грати разом, тому і так продовжили. Але небагато хто залишився у волейболі – Денис Копич, Богдан Татаренко і, мабуть, я – це всі, хто залишився з нашого року.
- Розкажіть про команду «Університет-ШВСМ».
- Команда була створена ще дуже давно, мабуть, 1997 чи 1998 рік. Вона грала в на аматорському рівні по Україні. Потім команда перейшла до Вищої Ліги України, грала декілька сезонів. Потім у них був дуже гарний старт, мабуть, у 2010-2011 року команда перейшла до Супер Ліги. Там грала пару сезонів. Я не був ані помічником тренера цієї команди, ані очолював її до цього. Тобто спостерігав за командою.
Зараз цей склад під керівництвом Сергія Дуденка - вони грали у Першій Лізі, і потім всі дівчата перейшли з цього складу до «Університет-ШВСМ».
– Як зараз справи у команди у Вищій Лізі Чемпіонату України?
– Я вважаю, що пройшов І тур дуже позитивно для нас. Першу гру грали проти бронзового призера минулорічного чемпіонату України. Вони зайняли ІІІ місце, ми першу гру проти них грали і виграли 3:2. Друга гра у нас була проти Білої Церкви, ми в них виграли 3:0. І потім третя гра у нас була з командою «Дніпро» із міста Черкаси, їй ми програли 1:3. Але вважаю, що ми були повинні вигравати. Але десь такі аспекти – рання гра, тобто починали грати о 9-й ранку, програли десь дівчата, тому що не вистачило їм фізичної форми,
Всі сезони, які вони грали до цього, вони займали останні місця. Але я вважаю, що в цьому сезоні ми більше працюємо над фізичною формою дівчат, над психологією. Тому я думаю, що ці аспекти зіграють ключову роль в цьому сезоні. Вважаю, що з 14 команд ми цього року повинні бути на 6-7 місці.
– Як змінився процес тренувань і змагань у воєнний час?
– В процесі тренувань - це тривоги, звісно. У нас є певний час, який ми проводимо кожного дня. Але якщо тривога, самі розумієте, що ми виходимо в бомбосховище. І це час, який ми сидимо там. Під час І туру змагань не було тривог, тому було все, як завжди. Якщо будуть тривоги, то, звісно, будемо спускатися до бомбосховищ. І все буде затягуватись.
- Які плани команди на найближче майбутнє?
- У першу чергу, це Чемпіонат України, Вища Ліга. У планах у мене робота з дівчатами – це саме аспекти фізичного форму та психологія дівчат. Тому що дівчата-волейболістки наразі дуже у нас перспективні. У другу чергу - це і чемпіонат області, який ми будемо проводити. Якщо ми з головою підійдемо до тренувального процесу, якщо дівчата будуть гарно тренуватись, то, я думаю, результат буде дуже гарний у цьому сезоні.
– Чи є відмінності у тренуванні дівчат та чоловіків?
– Я думаю, що ви повинні розуміти, що характери у жінок та у чоловіків будуть трішки різними. Тому до дівчат повинна бути певна психологія з точки зору тренера. Тобто требу бути більш делікатним, треба більш вислуховувати їх, розуміти. У хлопців тренувальний процес жорсткіший, а з дівчатами потрібно набагато більше шукати з ними контакт.
– Чи всі позиції у команди наразі закриті?
– У нас зараз більш-менше непогано. Але заміни, я вважаю, могли би бути кращими. Якщо у нас дівчата більш менше з досвідом, то гравці, які стоять на заміні, у них набагато менше досвіду. І якщо вони будуть виходити, наприклад, в грі, то десь будуть ловити мандраж і так далі. Із основою у нас це гаразд.
– Чим відрізняється український волейбол від європейського?
– Наприклад, в Україні дуже цінять гравчинь, які грають в Європі, за їх фізичну силу. У нас, дівчата більш високі, у них фізика набагато краще. А в Європі беруть своєю технічною грою, швидкістю гри і так далі. Наразі в Чемпіонаті України зараз всі потрошку переходять до європейського волейболу. Тобто, не тільки гарно фізично підготовлені гравці, а ще й європейський волейбол: це техніка гри, це швидкість гри, швидкий прийом і так далі.
* * *
