Відома чернігівська юристка та військова Наталія Кузнєцова потрапила під обстріл на сході України. Наслідки фатальні - рідні й друзі досі не вірять, що їхньої Наталочки, сильної, вірної, чесної - більше немає.
Подробиць небагато: Наталія потрапила під обстріл, ймовірно, на Донеччині.
Правий сектор із сумом повідомив гірку новину.
«З невимовним жалем та розпачем мусимо повідомити сумну новину. За трагічних обставин загинула наша посестра Наталя Кузнєцова, подруга Іранка.
Подруга Іранка приєдналася до "Правого сектора" ще на Майдані під час "Революції Гідності". Згодом очолила Чернігівську обласну організацію політичної партії "Правий сектор". Від перших днів повномасштабного вторгнення — в строю Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", військовослужбовиця 67 ОМБр ЗСУ.
Наталя — приклад жіночності, витривалості, внутрішнього спокою і разом з тим активної діяльності задля України.
Найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та побратимам. Молимось за спасіння душі Наталі.
Нехай Господь простить їй усі гріхи та обійме!».
Наталія Кузнєцова
Руслан Каганець, командир Добробату «Сонечко» ГУР МО додає: Наталя була дружиною сотника «Іранця», чернігівця Віктора Панаска, він теж загинув на війні 6 травня 2023 під Бахмутом.
«Ще одна сім'я патріотів та націоналістів на небі».
Юристка, яку за участь у Майдані попросили з київського вишу
Вольова, смілива, сильна та чесна. За свої слова вона завжди була готова постояти.
В цивільному житті Наталія була юристом, родом з Кіровоградщини, проте своє життя пов‘язала з Черніговом. Саме тут вона вийшла заміж і деякий час проживала, мала невеличкий бізнес - кав‘ярню. Очолювала Чернігівський осередок «Правого сектору». Згодом перейшла на роботу до юридичної компанії "SkyLawyers" , де керувала київським офісом.
Наталія Кузнєцова - майданівка. Жінка родом з міста Олександрія (Кіровоградщина), проте згодом через кохання переїхала до Чернігова. До Майдану навчалась в Київському національному економічному університету ім.В.Гетьмана. За участь в революції дівчину «попросили» з вишу і навчання доводилося закінчувати вже в ЧНТУ (за фахом юриста).
Наталія вражала не лише патріотизмом, а й мужністю. Торік у березні з рук президента Зеленського вона отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня.
Про своє вшанування і нагороду Наталія писала тоді так:
«Насправді дуже суперечливі почуття. Весь час нагородження в мене перед очима промайнуло не багато не мало, а 9 років боротьби. Відзнаки, нагороди і визнання добровольців на державному рівні це важливо. Але найбільшою нагородою особисто для мене - це буде національна свідомість українців. Які будуть пам’ятати і шанувати бійців при житті і посмертно. Які продовжать шлях боротьби за незалежність».
У травні торік Наталія повідомила, що у зв'язку з початком великої війни, вона вже не займається наданням юридичних послуг. Дівчина перейшла до 3-го окремого стрілецького батальйону ДУК "ПС".
Чернігівці, кияни і жителі багатьох інших міст оплакують втрату
Подруга Катерина Цимболинець:
- Моя душа…. Моя частинка… Ми завжди були разом. Ти і я. Як одне ціле, нас так і сприймали. Я ніколи цього не усвідомлю. Для мене ти завжди є! В голові промайнули всі наші моменти. Ти змінила мене, моє життя, мою долю… Люблю безмежно навіки!
Колега та подруга Катерина Кулінич:
- Вона мала жити і ще дуже багато зробити! Як мене бісили голосові повідомлення і я усю ніч переслуховувала її голос та сміх. Моя рідненька
Михайло Брижко:
- Важко в це повірити.. сиджу варений..
Тетяна Борисенко:
- Наталочка, як так, чому..Вічна памʼять тобі дівчинко
Відома українська хірургиня Юлія Киян Кузьменко:
- Наталя Кузнєцова, Іранка, R.I.P. Місяць тому - Лиман, донбаська жара, кава, сидимо втрьох з тобою і Petro Kiyan в якомусь дворику, розмови - так, ні про що, просто радіємо одна одній, просто давно не бачились, не обіймалися… Так і залишиться в памʼяті - жара, літо, кава, зруйнований Лиман, остання зустріч… не крайня, як ми казали, остання…Я так хотіла, щоб ти взяла собі того рудого цуценятка, що крутився поряд з нами… Вибач нас.
Петро Киян:
- Назавжди в наших серцях, організовуй там кавʼярню, колись знову зустрінемось та весело поговорим за чашкою запашної. Вибач, що не вберегли. Наталя Кузнєцова назавжди в строю
Заступник голови обласної ради Дмитро Блауш репостнул сторіс військового Олександра Тарнавського:
- Одна з найсильніших жінок, яких мені довелося зустрічати.
Народний депутат Сергій Гривко:
- Чернігівщина втратила одну з найкращих. Спочивай з миром. Світла памʼять
Відома активістка у сфері охорони здоров’я, у минулому екснардепка Оксана Корчинська:
- Подруга «Іранка» на Щиті... Наталя Кузнєцова успішний юрист, в свій час була керівником осередку «Правого сектору» .
«Її життя – це стрімкий потік викликів, буремних подій, випробувань долі і нелегкої щоденної боротьби. В свій молодий вік вона пережила чимало бід, нестримно пекучого болю, пройшла горнило Майдану, пекло війни, у вогнях Революції Гідності знайшла кохання. Попри лавину неприємностей вона залишилася незламною і продовжувала свій тернистий шлях до мети».
З початком широкомаштабного наступу полишила успішну кар’єру в юридичній компанії та пішла в військо.
Відтепер назавжди в строю Героїв України.
Боляче…
Журналістка Тетяна Миргородська:
- Наші втрати тяжкі…Легких хмаринок, Наталя Кузнєцова…
Городнянський волонтер Олександр Хомазюк:
- Познайомитись на Майдані, і одразу провести своє кохання уже на війну. Майже 9 років чекати на звільнення, та чекати з війни уже вдруге. Попрощатись з коханим востаннє, і піти воювати самій. Щоб вже знову зустрітися, там... Ти була символом неймовірної жіночої краси, розуму, та справжнього українського духу. М'яких хмаринок на небі Наталя Кузнєцова Іранка..
Активістка Людмила Хартова доповнює: нарешті вони зустрілися зі своїм коханим навіки, поповнивши небесне військо наших захисників....
«Як боляче... Ця трагічна звістка прилетіла до мене з самого раночку… Серце розірвалося на шматки, я добре знала цю вродливу і розумну дівчину. Дівчину, яка все своє життя присвятила боротьбі за незалежну Україну разом зі своїм коханим "Іранцем" Віктором Панаском, з яким вони одружилися ще в далекому 2014-му...і стали єдиним цілим по життю. Вони дивилися в одну сторону».
Іранець загинув в травні минулого року під Бахмутом і похований на Алеї Героїв Лісового цвинтаря.
Щоразу, перебуваючи там, пані Людмила фотографувала могилу Віктора і висилала світлину Наталі, бо вона була на війні (показати, що все там прибрано і завжди квіти).
«Наташа з когорти тієї золотої молоді, націоналістичної, патріотичної, яка повинна була б жити, жити, щоб розбудовувати Україну після клятої війни… Розумна, освічена, активна! Саме такі повинні управляти Україною… Та рашисти тупо вбили її!!! І немає їм прощення і ніколи не буде!!! Я багато могла б розповісти вам, мої друзі, про нелегкий життєвий шлях Іранки та Іранця… Мене дуже чіпляє їхня історія кохання і боротьби. Я добре її знаю від самої Наталі. Та мене просто перемкнуло від цієї страшної звістки...Наталочко, царство тобі небесне і вічна пам'ять. Ти - незабутня...лети дівчинко… Ти залишишся навічно в серці і пам'яті тих,хто тебе знав… Глибоко співчуваю твоїй матусі, брату, твоїм рідним і близьким, твоїм побратимам...», - написала пані Людмила.
Дарина Шанті повідомила, що прощання із подругою Іранкою Наталією Кузнєцовою відбудеться 29.08 о 12:00 біля Михайлівського Золотоверхого Монастиря. 13:00 - Київ, Майдан Незалежності.
Тільки живі квіти, прохають друзі та рідні.
Понад рік і 3 місяці тому саме там прощалися з Віктором Панаском, чоловіком Наталі.
Допомогти родині: https://send.monobank.ua/jar/jo5ca3yhi
"Час Чернігівський" писав про таке:
