Шишківка - найпівнічніше село Корюківської громади - ще кілька тижнів тому жило звичним життям. Люди прибирали подвір’я, підрізали сади, майже всюди посадили городи. Втім, сьогодні жителі змушені шукати прихистку в безпечніших місцях, бо росіяни просто спалюють обійстя за обійстям.
На тлі евакуації у соцмережах активно обговорюють проблему різкого підвищення цін на житло в більш тилових селах.
"Наше співчуття - щире й безумовне. Але коли ціни на житло в більш «тилових» селах за тиждень зростають у 2-3 рази - це, з одного боку, ринок і реакція на підвищений попит, а з іншого - випробування людяності та здатності залишатися громадою навіть у важкі часи.
Прийшла й наша черга - ми трималися довго, найдовше. Ці жахіття вже пережили наші найближчі сусіди, і багато хто тоді поводився так само. А потім така сама біда прийшла і до них, і ті самі відчуття пережили вже вони, бо дистанція дронів постійно зростає.
У пошуку балансу між ажіотажем і здоровим глуздом головне - не перегнути палицю", - написав на своїй сторінці керівник прикордонної Корюківської громади Ратан Ахмедов.
Допис активно коментують користувачі соцмереж. Знаходяться ті, які готові безкоштовно надати житло переселенцям.
Тетяна Козир:
- Можу надати прихрсток сім'ї у с. Даниліака Менської громади. Великий жилий будинок з комбінованим опаленням, меблями, ванною, бойлером. Сараї, погріб, гараж, чистий город, гарний сад, навіть є кури. Т. 0953672296
Людмила Лущик:
- Можу надати житло в с. Домашлин
Наталія Войтешик:
- Можу надати житло в селі Забарівка
Роман Руденко:
- Ті, хто підвищують ціни на житло в два три рази для військових та переселенців, особливо своєї громади, не відчули просто ще «смаленого півня», не бачили того жаху!!! Хоча і серед них є різні.
Ніна Півень:
- А ще цікаво те, що ці, які не бачили ще горя, заздрять, що нам подавали сертефікати на житло. А вони хоч усвідомлюють, що це таке - вигнати, спалити твоє рідне, де ти прожив весь час. Живем на чужині, а за рідним сумуємо, бо ми тут, а душа наша там.
Наталія Олексієнко пропонує переобладнати школу на Олексіївці (мікрорайон Корюківки) на житло для людей.
Ратан Ахмедов відповідає:
- За досвідом моїх колег в західних областях жодна школа не працює як житло. Як тимчасовий притулок так, а як житло… от ви спочатку подумайте чи готові ви жити у великій комуналці, а вже потім пропонуйте іншим. Щодо переобладнання, то його вартість у рази перевищує адекватну ціну вже пристосованого житла.
До слова у нас ще достатньо приміщень шкіл, які збережені, взимку опалювалися, але це не житло, а тимчасове рішення особливо для зими.
Наталія Дорошенко
- Сьогодні наше село переживає страшні часи. Після ворожих обстрілів згоріли будинки, людям оголошують евакуацію. Але найболючіше дивитися на літніх людей, яким доводиться залишати не просто дім - а все своє життя.
Для пенсіонерів це неймовірно важке рішення. Вони роками будували свої оселі, доглядали городи, збирали нажите по копійці. У цих стінах - їхня пам’ять, праця, спогади про рідних і близьких. І тепер вони змушені покидати все через війну. Дуже страшно починати все з нуля. Особливо коли ціни на житло для переселенців непосильні, а пенсії ледве вистачає на ліки й їжу.
"Час Чернігівський" писав про таке:
