Щоправда ненадовго, але цей досвід досі найжахливіший в житті майстра Городнянської дільниці Чернігівського РЕМ Олексія Деговця. Бо двічі побувати в полоні у ворога – у 2015-му та 2022-му - не забудеш ніколи. Незважаючи на це, він продовжує працювати і чи не щотижня виїжджає на ремонти ліній у прикордонну зону бойових дій.
У 2015 рік енергетики демонтували лінії електропередачі, які знаходились неподалік Монументу дружби (це поряд із пунктом пропуску «Сеньківка») на нейтральній території, інформує сторінка «Чернігівобленерго».
Після початку великої війни стало очевидним, що проводити «фестивалі дружби» тут більше не будуть, мережі ж перебували на балансі чернігівців, пригадує Олексій Деговець.
«Виїхали ми туди (всього нас було восьмеро) трьома одиницями техніки. Я тоді ще працював електромонтером, – згадує майстер. – Прибули на місце і почали абсолютно спокійно готуватися до роботи. Однак тільки-но почали демонтувати провід, як нас оточили російські військові зі зброєю в руках».
Енергетиків забрали в камеру тимчасового тримання на пункті пропуску «Нові Юрковичі». Там вони провели понад добу.
Чернігівців звинуватили, що крадуть «їхнє обладнання», хоч потім на пункт пропуску приїхав представник російської енергетичної компанії і підтвердив, що воно українське, розводить руками Олексій Деговець. Але дали тоді зателефонувати рідним, а вже вони сповістили чернігівським прикордонникам, що енергетики в полоні.
А поки прикордонники домовлялися про повернення полонених, хлопців по одному виводили на допит, відфотографували у профіль та анфас неначе перед в’язницею і попередили, що більше в’їхати в росію вони не зможуть, бо незаконно перетнули кордон. А ось у 2022-му все було геть інакше.
27 лютого з енергетиками зв’язалася староста села Ільмівка, що на самому прикордонні, мовляв, у них вже четвертий день немає світла, розповідає Олексій Деговець.
«Ми з’їхалися у підрозділ, стали групкою, поговорили, їхати чи ні. Вирішили їхати. Ну як людям взимку без світла? Зв’язалися з керівництвом громади, дізналися обстановку. Нас запевнили, що роботи погоджені, російські військові нас запустять на ту територію для проведення ремонту і потім випустять. Поїхало нас знову восьмеро. Частина – ті, хто вже був у полоні тоді, у 2015-му. Доїхали до Ільмівки ми без проблем, а там… нас зустріла черга з БМП. Рашисти стріляли в повітря. Усіх поклали на землю, руки у замку за спиною».
Знову огляди, допити, але вже під прицілом зброї і ненависливими поглядами росіян, а потім вивезли на територію білорусі. Майстер говорить: було враження, що звідти чернігівці вже не повернуться, тим більше, що буряти, які там стояли, постійно про це говорили між собою. На щастя, за добу їх відпустили. Віддали пакет з документами і телефонами, вишикували в колону по одному, сказали, що мають покласти одне одному руки на плечі і отак бігти по прямій до території України.
«Хто ж зверне з дороги, то… Позаду стояли автоматники. Ми бігли, іншого виходу не було. Коли ж нарешті опинилися у тій же Ільмівці, щастя просто переповнювало. Вдома!»
Для того, щоб після такого повернутися до звичного життя, Олексієві Деговцю, як й іншим його колегам, знадобився час. Але невдовзі усі вони знову були на своїх робочих місцях.
«Життя у людей на прикордонні непросте. Щодня очікуй, що щось може прилетіти. Якщо ж іще й необхідних енергоресурсів немає… Хочеться допомогти їм бодай чимось, а тому їдемо, ремонтуємо. Так, буває страшно, а що робити? Хто ж як не ми?», – посміхається енергетик.
Джерело: "Чернігівобленерго"
"Час Чернігівський" писав про таке:
