Говоримо із професійним екологом про температурні рекорди останніх днів, зміни клімату та зміни в екосистемах Чернігівщини. Юрій Карпенко - еколог, кандидат біологічних наук, працює завідувачем кафедри екології, географії та природокористування Національного університету "Чернігівський колегіум" ім.Т.Г.Шевченка
* * *
- Чим викликані аномальні температури на Чернігівщині?
- Ми в цьому році спостерігаємо цілу низку кліматичних температурних рекордів. Причини можуть бути різні, насамперед - це масштаби глобального змісту. Тобто конкретно це кліматичні трансформації, пов'язані з зміною певних повітряних мас, з гідроекологічними явищами і так далі. З одного боку, це аспект глобальний, з іншого - антропогенний вплив, людська діяльність, викиди парникових газів.
Вплив війни зараз важко оцінити, але також є чинники, які детермінують ті або інші чинні процеси, пов 'язані з кліматичними аномаліями і температурними рекордами. В цілому, можна сказати, це природа і людина.
Ми повинні навчитись жити в умовах кліматичних аномалій, температурних "качель" і адаптуватись, враховуючи наші можливості поліського регіону, враховуючи можливості використання періодів часу ранкового і вечірнього, враховуючи можливості знаходження в лісопаркових зонах, в затінкових місцях. Це і додаткова можливість доступу до води.
- Які наслідки зміни клімату принесуть Чернігівщині?
Чернігівщина – це північно-східний регіон України, то це репрезентативність двох природних зон – полісся і лісостепової зони. Насамперед потерпають дуже чутливі болотні екосистеми. Падіння рівня ґрунтових вод приводить до висихання лучно-болотних ґрунтів і утворення своєрідних пилкових дисперсних часток, що може викликати пилкові бурі.
Потім сільськогосподарська діяльність, агроекосистеми, які також мають певні технології «оранки», вони можуть теж приводити до екологічних ризиків. Якщо говорити про лісові екосистеми, то найбільше потерпають екосистеми хвойних лісів.
Листяні ліси, які є свіжими, заболоченими лісами, вони більш-менш чутливі до таких природних катаклізмів.
У сільській місцевості спека переноситься набагато легше. По-перше, менше асфальту. По-друге, одноповерхова забудова має свій позитивний відбиток, тому що менш нагрівається приміщення, людина може почувати себе комфортніше.
Зрозуміло, це впливає також на рослинний, тваринний світ, зокрема на флору і фауну.
Рідкісні види, зокрема види болотяних екосистем, це реліктові види, такі як сфагнові мохи, шейхцерія, андромеда, будуть все далі північніше ховатись від спеки. Орхідеї можуть потерпати, тому що життєвий цикл їх пов'язаний зі володженням.
Якщо говорити про тварин, то тварини, які більш вологолюбні, такі як жаби, ропухи, кумки, вони також будуть адаптуватися або зникати з природних екосистем. Але багато видів комах, таких як богомоли, паукоподібні, вони будуть навпаки більш присутні в наших екосистемах.
Ми бачимо аномальне коливання чисельності комарів, мошок – це також пов'язане з тим, що високі температурні показники, весняне водопілля, зливи - вони впливають на поширення цих видів та їх вплив на людину.
Автори: журналіст Арсен Чепурний, оператор Дмитро Фальчевський
* * *
Читайте також:
