Професійна освіта в Україні тривалий час потерпала від стереотипів, сприймалась як «запасний план» для тих, хто не зміг вступити до університету. Але насправді саме професійна освіта дає можливість швидко здобути затребувану на ринку праці спеціальність і заробляти непогані кошти.
Наразі це розуміють як в Європі, так і в Україні. Зокрема, зараз реалізується мультидонорська ініціатива Skills for Recovery, масштабна програма, спрямована на модернізацію професійно-технічної освіти в Україні для швидкого відновлення економіки та підготовки кваліфікованих кадрів.
Детальніше поспілкувались із Максимом Поджарим, директором КЗ "Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту".
Осінню минулого року, – говорить пан Максим, - вийшов Закон «Про професійну освіту», який окреслив, яким чином буде розвиватися в подальшому професійна освіта, заклади професійної освіти.
Там зустрічається окрема стаття про публічно-приватне партнерство. Про це публічно-приватне партнерство говориться, є окремий закон по ньому, про нього говорять і в законі про освіту. Але що це таке і як його використовувати? Немає жодної напрацьованої інструкції. Тож на прохання німецьких партнерів, «Skills for Recovery» і GIZ, я розробив п'ятикомпонентну модель про публічно-приватне партнерство.
Максим Поджарий
Ця модель, за словами пана Максима, допоможе розвивати не лише професійно-технчну освіту, але й економіку регіону, може підтримати бізнес і задовільнити потребу в робітничих професіях на ринку праці.
Перший компонент моделі – правовий, простіше кажучи, заклади професійної освіти мають знати і використовувати законодавство.
Другий компонент – інституційний.
Умовно кажучи, треба створювати профорієнтаційні хаби, нові майстерні, освітньо-виробничі кластери. Це співпраця, вишів, бізнесу, професійної освіти. У професійної освіти є майданчики, інструменти професії, у бізнесу є інноваційні розробки, які безпосередньо закуповуються при створенні навчально-практичних центрів, є ВУЗи, які мають проводити експериментальну дослідницьку діяльність, але в них немає майданчиків, де ці експерименти проводити, і фактично можна було б об'єднатися, використовуючи матеріальну базу професійної освіти, проводити ці експерименти, писати наукові статті і допомагати бізнесу у виробництві, - говорить Максим Поджарий.
Окрім того, важливою є також і взаємодія з місцевою владою.
Наприклад, у співпраці з Агенством регіонального розвитку або з Торгово-промисловою палатою, треба б створювати стартап-платформи, де бізнес, влада, заклади професійної освіти могли б допомогти дітям, які опановують професію, взяти участь у конкурсі регіональному і, наприклад, по створенню власної справи.
Наприклад, якщо взяти сантехніків, то, як правило, вони не працевлаштовуються, вони входять у тіньовий ринок і таким чином а працюють самі на себе. А тут якраз можна було б показати, що можна відкрити ФОП, сплачувати все, прозоро працювати, започатковувати міні-компанію, а потім масштабуватися, знову ж таки звертатись до закладу освіти і набирати випускників.
Зварювальний симулятор у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту
Це дасть нові можливості і для розвитку регіону, переконаний Максим Поджарий. Ще одним компонентом програми має стати створення наглядових рад, куди мають увійти 50% роботодавців і 50% - засновники профтехів.
На даний момент в місті Чернігові, наприклад, засновники — це Чернігівська обласна державна адміністрація. Вони вирішують стратегічні плани розвитку системи і, в принципі, кожного профтеху. І бізнес має зайти в ці наглядові ради і вже впливати також на ключові рішення по розвитку кожного закладу. Тобто директор має захищати при наглядовій раді стратегію розвитку свого закладу. Але для того, щоб увійти в таку наглядову раду, вони мають, згідно закону, інвестувати щось попередньо. Там є також запобіжники, які включають те, що підприємство, в першу чергу, дивиться на заклад не просто як на ресурс, з якого можна висмоктати останнє, а як на таку гарну шестерню, яка буде підтримувати кадровий резерв цього підприємства, - пояснює пан Поджарий.
Також прорама включає в себе систему оцінювання підготовки випускників, цифровізацію, оплачуване стажування на підприємствах тощо.
***
Час Чернігівський писав про таке:
