Під час інтерв'ю запитали у редаторки газети "Новини Городнянщини" Світлани Томаш: чи актуальна зараз, у цифрову епоху, друкована преса? І чи можна зробити локальну друковану пресу більш затребуваною серед людей? Ось що каже пані Світлана:
Ну, якщо це стосується саме регіональних місцевих газет, то, я думаю, для цього акцент потрібен тільки на місцевих новинах і на місцевих історіях. Саме про ту людину, про сусіда, про родича, про товариша, про побратима, наші люди хочуть читати. Наприклад, у мене тираж – це на місто і село, приблизно 50 на 50. У нас у громаді 60 населених пунктів, це невеличкі села розкидані у лісистій місцевості. І там немає ані інтернету, ані там навіть мобільного зв'язку. Наші передплатники, які з міста, вони такі більш загальнодержавні, обласні історії й новини можуть почитати в Телеграмі, у Фейсбуці, а жителі сіл позбавлені такої можливості. Їм треба дати інформацію, як живе громада, їм цікаво: от наше село, ага, наше росіяни обстрілювали двічі на тиждень, а як там у тому селі, що знаходиться за 10 кілометрів від нас?
Пані Світлана каже: дуже важливо для регіональної газети мати довіру читачів.
Велике значення має довіра читача до газети. Якщо людина буде мати довіру до виддання, вона попри все буде передплачувати, попри дороговизну, попри ситуацію. Я розкажу історію. Було це колись, ще до повномасштабного вторгнення. Ми щороку випускаємо календарі, саме місцеві, на рік. І припустились помилки в календарі, верстальниця наплутала і поставила календар за минулий рік. Ну, зрозуміло, вибачаємось, пишемо, що у наступному номері переробимо. Мені дзвонять люди, я ж уже втомилася. Ось піднімаю слухавку, жіночка говорить, кажу: я знаю, вибачаємось, на наступний номер чекайте. А вона, ні, я вам хочу розказати. Приходжу до мами, у неї на стіні вже висить ваш календар з газети. Я кажу, мама, прибери, це неправильний календар. Вона каже, як це неправильний? У нашій газеті надруковано, значить, правильний.
***
Час Чернігівський писав про таке:
