У відділенні ортопедії та травматології обласної дитячої лікарні багато маленьких пацієнтів. Сезон самокатів, падінь і травм у розпалі. День медика у закладі лікарі та медсестри зустріли в турботі про пацієнтів.
АРТУР РУДЕНКО, заввідділення ортопедії і травматології обласної дитячої лікарні:
Протягом 5 років кожен день медика невеселий, кожен рік різні ситуації з війною. Працюємо 24 на 7... У цьому році безперечний лідер за травмами - самокати та інші засоби пересування, вони додають нам роботи. Кажу батькам: коли купуєте дітям такі засоби, добре проінструктуйте, чи спроможна вона ним користуватися. Всіх вилікуємо, все буде добре.
Медичних працівників Чернігівщини привітали з професійним днем представники влади. Перш за все згадали про тих, хто загинув під час війни і подякували всім за нелегку працю.
В’ЯЧЕСЛАВ ЧАУС, начальник Чернігівської ОВА:
Нажаль, ті виклики, які були у лютому березні 2022 року, залишаються і по цей день. Медики одні з перших, хто приїздить на виклики після обстрілів, рятують життя і надають всю необхідну допомогу.
ОЛЕНА ДМИТРЕНКО, голова Чернігівської обласної ради:
Хочу вам всім подякувати за те, що до вас приходять хворі з надією в очах і йдуть від вас з відчуттям, що все буде добре.
Серед багатьох нагороджених – лікар-хірург з Корюківки Сергій Милейко. Війна все ближче наближається до українських міст. Це одними з перших відчуваються медики. Працювати важко і фізично, і емоційно, але серед різних реакцій пацієнтів – все ж переважає вдячність і це дає наснагу, каже лікар.
СЕРГІЙ МИЛЕЙКО, заввіідділення хірургії Корюківської лікарні:
Є у нас пацієнти, які мають травми і поранення пов’янані з війною, і це збільшує навантаження, вимагає більшого професійного підходу. Відчувається, що є важкі виклики, з якими ми намагаємося справлятися, а по-іншому не можна.
З нагоди для медика шістьом лікарям з Чернігівщини - Олександру Заїці, Жанні Карпенко, Михайлу Колотилу, Івану Кузіву, Зої Пушкар та Геннадію Стукалу, президент присвоїв звання «Заслужений лікар України».
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Петро Ярмоленко
"Час Чернігівський" писав про таке:
