На сайті Президента України розміщено петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ 68 Окремої Єгерської бригади, головному сержанту 3 батальйону 7 роти 1 взводу Леоніду Дячуку.
Леонід Дячук народився в селі Авратин Хмельницької області в 1975 році. Ріс сиротою. Батько покинув, коли ще хлопчик був маленький. Мати Леоніда померла. Виховувався бабусею та дідусем.
З початком повномасштабного вторгнення він повернувся в Україну з-за кордону і вже 6 березня 2022 року став на захист своєї країни (в/ч А-4056), аби дати їй шанс залишитися незалежною державою.
Майже 2 роки воював на нульових позиціях, без ротацій. Леонід з честю виконав свій обов’язок громадянина, до останнього дня залишаючись вірним військовій присязі у служінні українському народові і Україні. Спочатку півтора року воював на Донецькому напрямку під Вугледаром у розвідроті, був командиром групи, пройшов бої за Павлівку, Благодатне.
Виконував найважчі завдання, в тому числі і у тилу ворога, завжди виводив своїх хлопців з найскладніших ситуацій. Потім у складі своєї бригади, на посаді головного сержанта 3 батальйону 7 роти 1 взводу почав виконувати бойові завдання на Луганському напрямку.
«Країна втратила патріотичного, відданого, справжнього свого Сина. Сміливого, хороброго, стійкого, витривалого Воїна. Виваженого, з великою силою волі, незламним характером бойового сержанта. Він був прикладом для молодих і кожен, хто воював з ним пліч-о-пліч казав, що такі командири зустрічаються вкрай рідко. За ці якості був нагороджений командиром бригади відзнакою «Хрест воїна-єгеря» 1 ступеня. Для нас, рідних, його загибель стала великою втратою, бо він був опорою, порадником, підтримкою з золотими руками і добрим серцем. Ніколи не скаржився, що йому тяжко, підтримував і заспокоював нас.», - зазначає дружина Леоніда в петиції.
Воював під н.п. Надія та Нововодяне, де 16 січня 2024 року і загинув. Відбиваючи безперервні ворожі атаки, отримав травму несумісну з життям.
Підписати петицію можна ТУТ.
Джерело: Сайт Президента України, Волочиська міська рада
"Час Чернігівський" писав про петиції:
- Герою назавжди 22, єдина дитина в родині: рідні просять за петицію щодо присвоєння звання Героя України
- Пішов добровольцем у перші дні вторгнення: рідні просять підтримати петицію щодо звання Героя (посмертно)
- Загинув під Авдіївкою: рідні просять підтримати петицію щодо присвоєння звання Героя
- Воював під Бахмутом: рідні просять підтримати петицію щодо присвоєння звання Героя (посмертно)
