Олександр Рись – відомий у Чернігові політичний оглядач. Говоримо про причини і хід конфлікту між ЧМР та МВА, сподівання на появу третьої сили і не тільки.
Дивіться відео або читайет текстову редакторську версію.
Журналіст Арсен Чепурний: Привіт, друзі! Сьогодні детально розбираємося у політичних перипетіях Чернігова, а також говоримо про ІТ: Олександр Рись в гостях у передачі «Наші люди».
– Як ви стали політичним оглядачем?
– Я взагалі з революції 2004 року почав слідкувати за політичними подіями. Спочатку скептично ставився до політики, але потім все більше і більше цікавився політичними процесами. У 2006 -2007 роках я долучився до проєктів громадянської мережі «Опора», і звідти почалась більша громадська діяльність. Так як проєкти «Опора» були пов'язані зі спостереженням на виборах, то я відповідно долучався до цих процесів. Згодом вже в 2009 році я заснував ініціативу «Клуб молодого політолога».
Я дійсно вважав, що політична освіченість молоді і суспільства має бути вищою. Тому я вбачав, що така ініціатива може допомогти молоді більше розібратися в політичних процесах. Почав організовувати зустрічі, де молоді можна поспілкуватися з політиками, експертами. Один з перших експертів, який долучився до «Клубу молодого політолога», це Юрій Паперний, який дійсно дав поштовх, підґрунтя і для мене особисто, і в цілому для клубу.
Тому, якщо говорити коротко, то я почав з громадської діяльності і прийшов до того, що дійсно намагався аналізувати політичні процеси і висловлювати десь якісь свої думки, аналітичні матеріали реалізовувати. Так воно, в принципі, і дійшло до політичного оглядача.
– Як вдається залишатись нейтральним у політичних оглядах?
- Дійсно, залишатися незалежним, коли політичні сили борються, десь хтось хоче маніпулювати і навʼязувати свої думки, доволі важко. Але ще з 2009 року я намагався все -таки нейтралітет зберігати. Чи можна бути незалежним на 100%? Це дискусійне питання, але намагався представити різні погляди.
Якщо говорити про саму ініціативу, наприклад, «Чернігівський політклуб» чи на початку «Клуб молодого політолога», то ми в основному намагалися, щоб це були самоокупні активності. Заробити на цьому, якщо ти незалежний, практично неможливо. Намагався вислуховувати різні думки, меседжі від політиків і намагався подати якусь нейтральну ситуацію. За цей час, знаєте, багато хто мені закидав з усіх боків, що я продався одній політичній силі чи іншій. Наприклад, колись давно, з колишнім мером Соколовим провів зустріч, і мені сказали, що я Соколову продався. Або на «Клубі молодого політолога» було підписано коаліційну угоду місцевої опозиції в свій час. Враховуючи, що з різних боків ці закиди були рівномірні, то це свідчить про те, що все-таки нейтралітет вдається зберігати.
– Чи є у вас особисті політичні симпатії?
– Я, чесно, не скажу, що, наприклад, бачу якогось політика, який був настільки топовим, щоб не можна було сказати, що в нього нема мінусів. І у мене особисто нема такої симпатії до якогось політика. Майже кожного політика є в тій чи іншій пропорції позитивні моменти, бачення, дії, а є і таке, що просто їхня позиція мені здається, неприйнятною.
– Про протистояння Чернігівської міськради та міської військової адміністрації
– Дійсно, протистояння Ломаки та Брижинського – це така історія, яка з самого початку була закладена. Ми можемо згадати і в цілому боротьбу Офісу президента з місцевим самоврядуванням. Не скажу, що офіс президента прямо сильно боровся з місцевим самоврядуванням, але були такі інциденти. Вони не тільки Чернігова стосуються, коли місцеві впливові політики не знаходили спільної мови з Офісом президента. І так відбувалося і з тим же самим Атрошенком. Офіс хотів, щоб їх партія, їх вплив в Чернігові та на Чернігівщині були сильнішими. А так як Атрошенко монополізував владу в місті і в області, то і було протистояння. Плюс Атрошенко домовився з Кличком, і, відповідно, це все не дуже подобалось центру. Потім були вибори по 206 округу, де балотувався Ломако, представник команди Атрошенка, і тоді вже назрівала ця боротьба. Але до початку повномасштабного вторгнення принаймні «зелені» так і не виставили кандидата. Чи могли б вони когось виставити, не знаю. Такого очевидного сильного кандидата у них на той час не було. Війна трошки припинила це протистояння, об'єдналися Чаус і Атрошенко для захисту міста. Я оцінюю їх дії позитивно. Але далі, коли вже облога Чернігова припинилася, повернулись політичних баталій.
Коли вели військову адміністрацію, поставили Брижинського, то, по суті, мені здається, це був крок Офісу президента для того, щоб мінімізувати монополію Атрошенка і забрати частину влади. Виходить це так собі у них, але це і є, по суті, ця політична баталія, яку ми зараз спостерігаємо.
Якщо говорити про Ломаку і Брижинського і їх протидію, то, по-перше, хочу сказати, що це все-таки більш негативно для Чернігова. Звичайно, ми можемо сказати, що конкуренція може призводити до політичних або економічних зрушень по розвитку міста, але в даному випадку, мені здається, що це все більше негативна тенденція. Брижинський міг би більше займатися саме напрямком безпеки. Очевидно, що у нього є такі задачі, щоб зменшити вплив саме команди Атрошенка, міської ради з монобільшістю. І, відповідно, його дії часто зосереджені на протистоянні, а не на розвитку. Теж саме можна сказати і про Ломаку. Він, треба визнати, доволі сильний медіафахівець. І, можна сказати, переграє в медійному сенсі Брижинського, тому що він із нічого може створити ситуацію, в якій пропіаритись, десь зманіпулювати.
Якщо говорити про ті ж самі фонтани. По суті, він вийшов і сказав, що ми не будемо витрачати гроші на фонтани і передамо на ЗСУ. Те, що там потім Брижинський вийшов і сказав, так і цих грошей взагалі не передбачалося з самого початку. Але, по суті, люди подивились, що Ломако з економії передав на ЗСУ. Хоча це просто з нічого створений піар-хід.
Або про звіт Брижинського. Хто взагалі сказав, що він має звітуватися? Але на цьому він з нічого може створити політичні маніпуляції, грати на цьому, заробляти свої політичні бали, десь дискредитувати Брижинського. У Брижинського теж є якісь, можливо, позитивні ініціативи, але медійно не все гарно виходить.
Це протистояння негативне для Чернігова. Наприклад, міжнародні організації у Чернігові не розуміють, з ким говорити. Чи з в.о.міського голови, чи з Чернігівською ОВА, чи з Брижинським. Незрозуміло, хто в результаті буде вирішувати і чи може щось гарантувати.
Я в цілому хочу сказати, що нам насправді не вистачає можливо третьої більш продуманої раціональної політичної сили, яка буде зосереджена на конкретних питаннях розвитку міста, буде пропонувати інноваційні підходи. Тому що в цьому плані, мені здається, що і команда Атрошенка, яка по суті монополістом є політичним, вона десь гальмує політичні процеси і розвиток міста в якихось моментах також. А намагання просто політично переламати через коліно міську раду також не дає позитивних зрушень.
Я впевнений, що після перемоги нам треба працювати над інноваційними рішеннями, над раціональними політичними командами, які будуть реально ґрунтуватися на розвитку міста. А монополія політична, мені здається, не сприяє розвитку. Тому я сподіваюся, що після перемоги і оці воюючі сторони втратять владу і прийдуть нові люди.
– Ви пов’язані з IT-сферою. Яка в ній ситуація?
- Ситуація трошки негативна, можна сказати. Тому що через війну у нас реально багато виїхало спеціалістів. Вони продовжують працювати на чернігівські компанії, в тому числі для аутсорсингових компаній, які виконують замовлення. Це негативна тенденція, тому що, якщо раніше були великі офіси, були представництва великих аутсорсингових компаній.
Продуктові компанії також представлені в Чернігові, тобто ті, які розробляють свій власний продукт, продають його, формують бренд. І вони також мають офіси в Чернігові, але вони мінімізовані. Я можу сказати про SendPulse, в якому я працював дуже багато років, який збудував бізнес-центр з IT напрямком на вул.Любецький. І там дійсно доволі великі площі мали займати IT-компанії. Сподіваюсь, що цей центр буде такий добудований, бо він зараз пошкоджений, але і такої великої потреби в великих площах для IT-шників вже немає.
Є у нас чернігівський IT-кластер, який намагається розвивати IT в Чернігові. Розумієте, якщо говорити про IT, то воно розвивається онлайн і без привʼязки до якогось регіону. Звичайно, хотілося, щоб більше IT-шників залишалося в Чернігові, щоб вони тут працювали, відповідно, витрачали гроші і таким чином стимулювали економіку міста.
Але є реальні процеси, є війна, є дещо зниження темпів росту в IT. Тому я думаю, що поки що позитивних моментів на найближчий час нам не варто очікувати. Проте, я думаю, що коли ми переможемо, то Чернігів може бути класним місцем для IT-спеціалістів, тому що тут і ціни більш прийнятні, ніж в тому ж Києві чи містах-мільйонниках. Чернігів реально комфортний для роботи, для життя. І якщо ти працюєш онлайн, то чому б тобі не жити в класному комфортному місті, якщо ти можеш в будь-якому разі працювати на будь-яку компанію світу.
Автори: журналіст Арсен Чепурний, камера Дмитро Фальчевський
* * *
