Як справжній аграрій, звісно, через землю: має кілька великих паїв у передмісті Чернігова. Найбільші та найдорожчі ділянки - за класикою у власності дружини, як і практично вся коштовна нерухомість та автомобіль.
29 квітня призначили нового президента «Національної академії аграрних наук України», повідомляє видання Latifundist.com із посиланням на член-кореспондента НААН України Віктора Кабанця.
Новим президентом НААН замість Ярослава Гадзала став Ігор Гриник, в.о. першого віцепрезидента, багаторічний академік НААН, член Президії, доктор сільськогосподарських наук та професор.
Що відомо про Ігоря Гриника
За даними на сайті НААН, Гриник навчався у Харківському аграрному університеті на агронома. Старт карʼєри відбувся на Чернігівщині, там майбутній академік працював агрономом-овочівником у господарстві.
У системі НААН працює з середини 2000-х: був академіком-секретарем, виконував обов’язки віцепрезидента, очолював Інститут садівництва. У 2010 став академіком НААН.
У службові обов’язки Гриника входило впровадження наукових розробок у практику — від тестування технологій до супроводу агропроєктів і консультування виробників.
Автор понад 100 наукових праць, кількох монографій і посібників, має патент і є співавтором сортів вівса. Автор трьох сортів вівса — Нептун, Зірковий і Парламентський, які адаптовані до українських умов вирощування.
За даними декларації за 2025-й, оприлюдненій на сайті НАЗК, посадовець проживає з дружиною на Київщині у селі Чабани, де пані Ользі з 2025-го належить дім площею 297 кв м. Вартість не зазначили.
Також має дружина і квартиру у Києві площею 39,9 кв м.
В свою чергу сам академік володіє трьома земельними ділянками на Київщині у Дмитрівці площею 1200 кв м, 1200 кв м, ще ділянка у 1400 кв м - належить дружині. Також у власності Ольги Гриник земля у Чабанах площею 1011 кв м, ймовірно, це ділянка біля дому.
Ще одна ділянка площею 1512 кв м у Вишгородській громаді спільно поділена між 4 родичами: чоловіком, дружиною та їхніми братами.
В Іванівці академік володіє 2 паями площею 11705 кв м та 11769 кв м. Ще 6 паїв - у власності дружини - площею 11769 кв м, 11516 кв м, 11365 кв м, 11768 кв м, 11249 кв м, 11772 кв м.
Усього сумарно родина декларує близько 8,7 га землі та понад 330 м² житлової нерухомості (будинок та квартира).
Має родина у спільній власності недобудоване господарське приміщення у Димерській громаді, яке так само поділене на 4 рівні частки між подружжям та їхніми братами.
Має у власності академік Гриник сільськогосподарську техніку та причіп 1974 року випуску, а от коштовну іномарку Volkswagen Touareg, у 2019-му купленому з салону за 1,43 млн грн, оформили на дружину.
Володіє пані Ольга і часткою у 30% у науково-виробничому підприємстві «Агро-Лайф», вартість частки - майже 1 млн грн.
З доходів посадовець вказав: довічну пенсію як академіка - 55,2 тис грн, гроші за оренду землі - 6,5 тис грн, звичайну пенсію - 177 тис грн, майже 730 тис. грн зарплати. Пані Ольга також працевлаштована у НААН - в Інституті агроекології та природокористування. Її зарплата - 381 225 грн. Там же вона отримала й інші доходи - 11630 грн.
За оренду іванівських паїв дружина отримала дохід - 19547 грн. Має пенсію - 68473 грн.
Задекларувала Ольга Гриник і подарунки в негрошовій формі вартістю 700 тис грн.
Має Ольга Гриник дохід від відчуження нерухомого майна- 634 004 грн.
Разом з дружиною Ігор Гриник задекларував 15 тис. грн на банківських рахунках і $105 тис. готівкою.
У 2020 році детективи НАБУ повідомили Ігорю Гринику про підозру у справі щодо можливого незаконного відчуження 15 га особливо цінних земель НААН. Йдеться про один з епізодів розслідування щодо земель академії, підозри у якому отримали кілька посадовців.
Згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура скасувала підозру. У травні 2020 року кримінальне провадження закрили через відсутність достатніх доказів для доведення вини в суді.
В липні 2025 року Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання Офісу Генерального прокурора та тимчасово відсторонив від посади тодішнього президента НААН Гадзалу. Він підозрюваний у кримінальному провадженні за фактом пособництва в розтраті бюджетних коштів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України).
"Час Чернігівський" писав про таке:
