НБУ змінив рівень фіксованого офіційного курсу гривні до долара США. Що думають експерти та чернігівці?

22 ЛИПНЯ 2022, 16:54

1352

Офіційний курс гривні до долара США і надалі лишатиметься фіксованим. Змінений тільки його рівень – до 36,57 грн/дол. США. Це необхідно, щоб підтримати стійкість економіки під час війни, пояснюють у головного фінрегулятора країни.

Як саме цей крок зробить економіку стійкішою та яким буде його вплив на ціни?

З 24 лютого 2022 та до 21 липня офіційний курс гривні був зафіксований на рівні 29,25 грн/дол. США. Він фактично став якорем для фінансової системи, який допоміг запобігти паніці у перші дні нападу та зберегти її стабільну роботу, говорять в НБУ.

«Минуло вже майже 5 місяців з моменту фіксації курсу. За цей період змінилася економічна ситуація всередині країни та зовнішні умови, зокрема у світі значно змінився офіційний курс долара США до багатьох іноземних валют. Так, з початку року долар зміцнився на понад 11% до провідних валют. 

По-іншому діють і громадяни та бізнес, ухвалюючи свої економічні рішення. Якщо на початку війни у найбільш шоковий період вони витрачали кошти лише на найнеобхідніше для життя, то зараз керуються іншими мотивами. Бізнес шукає шляхи отримати максимальний прибуток в поточних умовах, а громадяни – заощадити та захистити свої доходи та заощадження від інфляції», - інформують у Нацбанку.

Внаслідок цього курс на рівні 29,25 грн/дол. США втратив свою актуальність. Водночас економіка й надалі працює в умовах високої невизначеності, викликаних війною. Разове підвищення Національним банком офіційного курсу і його подальша фіксація на новому рівні знову виконає роль якоря чи опори для цінових очікувань. Це важливо, аби і бізнес, і громадяни мали змогу опиратися на нього, ухвалюючи свої економічні рішення.

Що зміниться на валютному ринку? 

У НБУ розраховують, що бізнес сприйме це рішення з полегшенням, адже пом‘якшений курс сприятиме зростанню кількості операцій для експортерів та імпортерів. Адже вони купують валюту у безготівковому сегменті валютного ринку. Нині діють такі умови: курс продажу та купівлі валюти не може відхилятися більш як на 1% від офіційного.

Тож, лібералізація курсу збільшить притік і, відповідно, продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування.

Для населення курс продажу валюти банками у готівковому сегменті валютного ринку, на якому продають та купують валюту громадяни, не має прямої прив'язки до офіційного курсу. Відповідно прямого впливу від підвищення офіційного курсу у цьому випадку немає. 

Це хороша новина. Але є і погана: імпортні товари все ж таки зростуть в ціні.

«Основні чинники прискорення інфляції на сьогодні – наслідки війни для пропозиції товарів і послуг та вартості логістики, а також зростання цін на світових товарних ринках, зокрема на нафту та газ», - пояснюють у НБУ.

Які зміни відбулися у переліку валютних обмежень?

21 липня Національний банк ухвалив наступне:

  • Громадяни, як і раніше, матимуть змогу знімати з гривневих платіжних карток за кордоном 50 тис грн (в еквіваленті) на місяць. Водночас ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
  • зменшений щомісячний ліміт на P2P перекази (person to person - з картки на картку) громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис грн (в еквіваленті) до 30 тис грн (в еквіваленті);
  • встановлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.

Це обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають за кордоном, впевнені у НБУ.

Тим часом експерти, загалом, схвально поставилися до пом‘якшення курсу валют.

Андрій Пишний, екс-очільник «Ощадбанку»:

- Рішення НБУ дуже непрості і болісні, власне, інших рішень під час війни не буває. Вплив цих складних рішень відчує на собі кожен. Чи спрацюють вони - невідомо і залежатиме від дуже багатьох факторів, переважно зовнішніх. Підручників та інструкції - немає, їх  писатимуть потім - на нашому прикладі та після нашої перемоги. Але це необхідні рішення. І вони не останні. У мене все! Вірю в нашу перемогу.

Олег Базар, головний редактор «Лівого берега:

- НБУ підняв офіційний курс до 36,56 гривень за долар. При цьому, курс євро не змінили – 29,8. І зараз у світі курс долара до євро 1,02. А в Україні – 1,24. Хтось непогано заробляє зараз на такій різниці.

Олег Базар

Сергій Фурса, інвестбанкір та фінансовий аналітик:

-  Чому Нацбанк пішов на цей крок? Бо в нього, насправді, не залишилось вибору. Тримати курс на зафіксованому на початку війни рівні вже не було змоги. Резерви занадто швидко витрачалися на підтримання цієї валютної стабільності. А різниця між офіційним курсом і курсом чорного ринку досягла 25%, боляче відображаючись на експортерах та деяких ФОПах, особливо з IT-сектору.

Чому резерви швидко закінчувались? Великий дефіцит бюджету, це перше питання. Зараз, до речі, за рахунок девальвації західна допомога у гривнях буде більшою, що має зменшити тиск на бюджет. Цей дефіцит бюджету в тому числі фінансувався за рахунок друкарського верстата. В умовах обмеженого попиту з боку населення (бо грошей немає через війну) воно не впливало напряму на інфляцію, проте значна частина цих коштів йшла на валютний ринок, вимиваючи резерви НБУ.

Друге – торгівельний дефіцит. Експорт обмежений у своєму зростанні через заблоковані порти, у той час як імпорт дуже різко зростав. А низький курс робив імпорт конкурентним. Зараз різке збільшення курсу має вплинути на імпорт, обмеживши його і це має допомогти валютній стабільності. У той же час експортери отримують стимул заводити гроші в країну, продавати тут більшу частину валютної виручки.

Ну і третя історія – схеми. Умовний «картковий туризм» і інше. Тому не випадково Нацбанк переставивши курс також задіяв ряд механізмів, які мають обмежити ці схеми.

…Який негатив від цього рішення НБУ? Інфляція. Хоч більшість імпортерів подумки і орієнтувались на ринковий, кешевий, курс, проте все ж таки продукція заводилась в країну по курсу 29,5. Наприклад – бензин. Зараз він має здорожчати. Що буде мати ефект на всі ціни. Але питання у тому, що Нацбанк діє в ситуації, коли у вас немає доброго рішення. Є лише погане і дуже погане. І так буде до кінця війни...

Сергій Фурса

Мільйонер та «аграрний барон» Леонід Яковишин ще кілька днів тому звертався до президента України із проханням перестати жорстко тримати курс і перейти до ринкових умов. 

Леонід Яковишин

Він переконаний, що ринковий курс добирається до 40 гривень. При тому, що в Україні ледь не найнижча в Європі собівартість виробництва тонни зерна кукурудзи – близько 70 доларів, а при злочинно фіксованій вартості долара продаж на експорт зерна не перекриє найнижчу його собівартість.

- … за місяці війни наше господарство втратило від спеціального курсу валют для експортерів більше десяти мільйонів гривень, так потрібних нам в умовах небувалого росту цін на пальне, добрива, препарати захисту рослин від шкідників і хвороб, техніку та її ремонт. З лютого по липень цього року ми жодного разу не затримали виплату зарплати, отже, й поповнення державної скарбниці. Навесні вчасно обстежили й очистили поля від «сюрпризів» тимчасових окупантів, підживили й засіяли землю добірним насінням. Чому ж тоді до нас таке ставлення від уряду і НБУ? Хоч ці найголовніші державні установи – наші, українські, а не окупаційні. Проте через таку їхню банківську політику недоодержали мільярди гривень ті виробництва, які продовжують працювати на вітчизняну економіку, інвестують в її розвиток власні кошти, не забувають і про соціалку.

З Яковишиним погоджується у поглядах й інший відомий чернігівський аграрій - Віктор Кияновський.

- Підтримую Леоніда Григоровича на всі 100%.

Віктор Кияновський

Юлія Свириденко, перша віце-прем‘єрка, міністерка економіки:

- Робимо ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина – 75%). Мета – підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.

Юлія Свириденко

Читати також: Податкові, земельні та митні пільги: на Чернігівщині можуть запровадити спеціальну економічну зону з 1 січня 2023 року

Схожі новини

Група «Прозорість і підзвітність» посилить контроль за закупівлями

18 КВІТНЯ 2024, 18:07

Фото

Чернігівка відкрила кондитерську у Лондоні

18 КВІТНЯ 2024, 17:13

У Ніжині відкриють магазин Епіцентр формату Express

18 КВІТНЯ 2024, 16:13

Носівка у жалобі за загиблою поліціянткою Аліною Миколаєць

18 КВІТНЯ 2024, 15:08

Загинув на плацдармі біля Кринок: рідні просять за петицію щодо звання Героя

18 КВІТНЯ 2024, 14:09

Троє чеченських військовослужбовців дістали поранення під час обстрілу Брянщини

18 КВІТНЯ 2024, 13:51

У Чернігівській ОВА уточнили, коли виготовлено російську ракету, що ударила по Чернігову

18 КВІТНЯ 2024, 12:47

ТОП-переглядів