Захворювання суглобів, ниркова недостатність, проблеми з кровоносною та нервовою системами – це узагальнюючий перелік того, на що впливають важкі метали. Ці речовини з кожним днем насичують ґрунти Чернігівщини через вплив військових дій.
Завідувач кафедри лісового господарства та агротехнологій НУ «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Григорій Мачульський поділився своїми спостереженнями.
Що таке ґрунт та що він наразі переживає
Григорій Мачульський
«Ґрунт - це особливе біокосне тіло, що складається одночасно з біологічних і небіологічних тіл. Військові дії впливають на все: найбільше страждає органічна частина. Вона просто згорає. Відновлення можливе, однак на це може піти до ста років», - роз’яснює науковець.
Наразі кафедра Григорія Миколайовича бореться за грант, аби мати можливість детальніше вивчити стан ґрунтів області вже після повномасштабного вторгнення. Реалізація проєкту допоможе не лише чіткіше зрозуміти стан наших земель, а й стане в нагоді для розробки такої собі «протиотрути».
Тим часом науковці Інституту мікробіології і вірусології відібрали зразки ґрунту з місць ведення бойових дій у Київській, Чернігівській, Харківській, Донецькій та Сумській областях. Це ґрунт із вирв від ракет і бомб, з-під мін і спалених танків, з місць, звідки стріляли танки та працювали ракетні установки. Дослідники перевірили землю на біологічну активність і визначили, що змінюється в її структурі.
Чернігівщина. Фото ОК "Північ"
За результатами, визначено, що найчутливішими до токсичних речовин є агрономічно корисні мікроорганізми, від яких залежить утворення родючого шару ґрунту та його здоров’я.
Простою мовою: у здоровому ґрунті мають бути мільярди мікроорганізмів, пестициди зменшили їх на три порядки, а військові руйнування взагалі звели наявність мікроорганізмів до десятків тисяч.
«Шкоду можна розділити на два види: механічну і хімічну. Родючий шар ґрунтів формується тисячоліттями. Вирви, будівництво оборонних споруд, замінування – фізично розривають цей шар. Та все ж більш небезпечним є хімічний вплив. Адже токсини мають накопичувальний ефект», - зазначає Григорій Мачульський.
Науковець зосереджує увагу і на тому, що не лише безпосередньо активні бойові дії є небезпечними для наших земель і того, що на них росте.
«Запуск та проліт ракет над територією області теж несе загрозу. Двокомпонентне паливо згорає і осідає на рослинах, потрапляє до ґрунту. Так, концентрація значно менша, ніж під час вибуху, однак проліт ракети теж не проходить безслідно», - наголошує науковець.
Що ми їмо
У результаті вибуху 100% хімічних речовин потрапляє у навколишнє середовище: щось у землю, щось у воду, щось в повітря. Нічого не зникає безслідно і коло найчастіше замикається на рослинах, які все те в себе вбирають.
«Елементи, які потрапляють у ґрунт, іноді є менш токсичними, ніж продукти їхнього розкладання. Саме ж розкладання інколи досить тривалий процес», –пояснює Григорій Мачульський. – «Акумулювати отруйні речовини здатні всі рослини. Найбільше – овочеві. Зернові – менш».
Зменшити шкоду можливо, зокрема обробляючи насіння спеціальними препаратами. Це допоможе рослинам уникнути фітотоксичного стресу і зменшити накопичення в них токсичних речовин, в тому числі нітратів.
Звісно, щоб робити висновки про шкідливість чи безпечність певних продуктів, вирощених на землі, що піддається впливу військових дій, треба робити відповідні лабораторні дослідження. Однак, уже зараз і без аналізів зрозуміло, що виростити органічний продукт на території області буде все складніше.
Що робити
На понад 80% від довоєнного у перший рік після звільнення області змогли засіятися аграрії Чернігівщини. Подекуди, це відбувалося в прямому сенсі поміж залишками вибухонебезпечних предметів.
Розмінування полів. Фото ДСНС в області
Та для відновлення родючості постраждалих ґрунтів і введення їх в експлуатацію недостатньо лише їх розмінувати або просто засипати вирви.
За словами дослідників, тепер, як ніколи, важливо правильно підібрати догляд за ґрунтами та рослинами. Допоможуть консорціуми мікроорганізмів. Вони розкладатимуть токсичні речовини, а мікробні препарати створять високий вміст корисної мікробіоти у ґрунтах. Це дасть їм змогу розпочати відновні процеси.
Загалом відомо два шляхи відновлення грунтів: штучний або природний. У першому випадку це рекультивація («зрізання» шарів землі), в іншому – консервація (дати землі відпочити довгий період часу – як територія біля Чорнобилю).
Наразі в області вже стартували жнива. Цьогоріч на два тижні раніше. Аграрії розпочали зі збирання озимих ріпаку та ячменю. Рівень врожайності майже на довоєнному рівні, що дає надію.
Реанімування ґрунтів потребує і фінансових витрат. Відтак, було б добре, аби громади це врахували у своїх післявоєнних кошторисах.
Замальовка з городу прикордоння
Сновська громада найчастіше зазнає обстрілів в Корюківському районі. Любов Андріївна покинула свою домівку в Єліному ще у 2022, та переїхала не дуже далеко - сусіднє село. І, звісно, три сотки, але таки засадила.
«Менше, але стараюся обробити. Своє завжди найкраще. Врожай поки тішить. Аби наші хлопчики (ред.: ЗСУ) прогнали їх з нашої землі, а потім гарненько її оброблятимем», - ділиться бабуся.
Авторка: Анастасія Ярмоленко
* * *
