Аналітики з Frontelligence Insight прорахували можливості потенційного наступу росіян з білорусі на північні регіони України, зокрема Чернігівщину, а також проаналізувати ті сили, які є у Лукашенка, що можуть бути загрозою, зокрема, і для Чернігівщини, як найближчого сусіда.
Дослідники разом з Rochan Consulting, аерокосмічною та оборонною консалтинговою компанією, аналізували чи готується російська армія до наступу на Київ найближчим часом.
Аналітики вважають, що у білорусі ретельно беруть до уваги увесь бойовий досвід, отриманий росією, зокрема, і під час невдалих кампаній у північних регіонах. Ці уроки, отримані з російського досвіду війни в Україні, постійно впроваджуються в білоруські військові програми. Зараз основна увага приділяється окопній і міській війні, а також використанню БПЛА як для розвідки, так і для удару.
Мобілізаційна готовність
Восени 2022 Мінськ розпочав масову перевірку даних військовозобов’язаних білорусі. Всі чоловіки віком 18-65 років були призвані до своїх військових комісаріатів з перевіркою та уточненням контактних даних. Також вони отримали інформацію, до якого підрозділу звертатися у разі мобілізації Збройних сил. Водночас у Мінську запровадили призов через SMS. Раніше повістка доставлялася поштою або кур'єром. Зараз війська мобілізуються практично миттєво, що значно підвищує мобілізаційну готовність країни.
Насправді, з цієї точки зору, білорусь зараз є, ймовірно, найкраще підготовленою країною в Європі для швидкого масування сил, незалежно від того, наскільки добре вони можуть бути підготовлені чи оснащені. Офіційно перевірено дані про 96% чоловіків, але реальна кількість, ймовірно, менша.
Але важливо зазначити, що жодна людина під час мобілізації не виїде з країни, якщо попередньо не відвідала військовий комісаріат. У цьому контексті білоруський Генштаб визначає, хто може залишити країну, а хто ні. Російського сценарію, коли багато чоловіків швидко покинули країну після оголошення мобілізації, в білорусі не відбудеться.
Збройні сили білорусі тепер мають трирівневу структуру. До першої належать оперативні сили (регулярна армія), до другої – Війська територіальної оборони (ТРО), до останньої – Народне ополчення.
ТРО був створений у 2011, але його розвиток був занедбаний протягом багатьох років. Напад рф на Україну активізував сили, які тепер включають регулярні призови на навчання та різноманітні навчання готовності.
Ідея організації територіальної оборони полягала в тому, щоб звільнити збройні сили від завдань, не пов’язаних з їхньою оперативною діяльністю, наприклад, захист інфраструктури.
Підрозділи територіальної оборони розгортаються в умовах зовнішньої загрози безпеці держави та під час війни. Війська територіальної оборони складаються з військових частин і підрозділів. Структура і чисельність військ затверджуються Лукашенком.
Останнім доповненням білоруської оборони є народне ополчення. Основна його ідея – залучити до оборони країни громадян, не притягнутих до військової служби, або резервістів збройних сил без мобілізаційного направлення.
Процес формування підрозділів ополчення перевіряється заліками з нагоди проведення навчань. Наразі загони ополчення сформовані в районі Борисова та Климовичів, а чисельність сил може сягати 150 тис чоловік.
Оборонний бюджет
На початку 2023 Мінськ підтвердив нові витрати на оборону - вони зросли на 1 млрд білоруських рублів (на 11,75 млрд грн), що більше ніж на 60% порівняно з 2022. Відповідно, за останні два роки витрати на оборону білорусі зросли на 100%.
Бюджет на 2024 додатково збільшив витрати на Збройні сили на 0,7 млрд білоруських рублів (8,2 млрд грн), тобто, їх бюджет зріс на 350% з 2018 та на 200% з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
У 2023 міністр оборони білорусі оголосив про придбання Су-30СМ у рф, очікуючи, що він незабаром прибуде до білорусі. Команда успішно ідентифікувала щонайменше 2 літаки, які, ймовірно, належать до Су-30СМ. Хоча походження цих літаків — російських чи білоруських — залишається невизначеним, схоже, що до кінця листопада 2023 року Су-30СМ дислокувалися на аеродромі Барановичі.
Південне оперативне командування
Частина збільшення витрат на оборону буде спрямована на створення Південного оперативного командування. Поки не ясно, які території він охопить, але прикордонну Гомельську область - напевно. Його створення має чітку мету - здійснювати військову присутність біля південно-східного кордону для підготовки до можливого конфлікту в Україні. Про створення командування було оголошено в травні 2022, але, виходячи з відкритих джерел, з того часу зроблено небагато.
На початку січня 2024 білоруська редакція «Радіо Свобода» підтвердила неофіційну інформацію про те, що збройні сили білорусі почали будівництво військового містечка під Гомелем.
Аналіз супутникових зображень свідчить про те, що будівництво цього об’єкта навряд чи матиме значний вплив, оскільки основний об’єкт наразі займає лише 650 кв м. Крім того, не виявлено жодних об’єктів, здатних вмістити значну кількість транспортних засобів або персоналу, що робить його малоймовірним кандидатом на значний військовий об’єкт, придатний як плацдарм для широкомасштабного вторгнення. Це підтверджує точку зору Rochan Consult про те, що база не готова, а прогрес поки що загалом обмежений.
Повідомляється, що білоруси виділили на роботи в таборі 500 тис рублів (5,9 млн грн) у 2023 та 10 і 40 млн рублів (117,4 млн грн та 470 млн грн) у 2024 і 2025 роках відповідно. Ймовірно, база буде готова до кінця 2027. Поки що це єдина підтверджена розробка, яка свідчить про те, що роботи зі зміцнення південного кордону тривають.
Якщо у росії є своя лінія Суровікіна, то білорусь створює її варіант під назвою «Лінія Хреніна» (міністр оборони генерал-лейтенант Віктор Хренін) біля Калініно (47 км до Чернігівщини). Лінія включає окопи, укріплення та протитанкові зуби дракона. Сама лінія відносно коротка. Станом на червень його довжина становила близько 2 км.
Для порівняння, протяжність українсько-білоруського кордону становить 1084 км. Цілком ймовірно, що Мінськ буде розвивати лінію далі, але навряд чи буде охоплений нею весь кордон.
Російська присутність в білорусі
Військовій майстерності білорусів вчать російські кадри, особливо залишки "Вагнера". Але, хоча ці війська тренуються з особовим складом збройних сил білорусі (артилерійські та піхотні підрозділи), вони більше орієнтовані на спільні навчання з внутрішніми військами білорусі. Основна увага приділяється покращенню загальної спроможності сил виконувати різні місії. Себто, диверсійна діяльність.
Так, за останні кілька місяців «Вагнер» тренував внутрішні війська - це штурм будівель, снайперські дії, надання першої допомоги в бойовій обстановці, використання вибухових речовин (гранати та протипіхотні міни), і т. д. Також варто відзначити, що командувач внутрішніми військами білорусі генерал-майор Микола Карпенков уважно стежить за цими навчаннями під керівництвом Вагнера, оскільки він регулярно спостерігає за спільними заходами.
Порівняння супутникових знімків показує значне зменшення розміру табору Вагнера в Целі (село у білорусі, 200 км до кордону з Україною), де тимчасово перебував Пригожин і кілька командирів Вагнера перед вбивством у росії.
Крім Вагнера, присутність решти російських сил у білорусі обмежена. Москва все ще зберігає досить обмежену повітряну присутність у країні. Ці засоби, розміщені на авіабазі Барановичі, утворюють один із трьох спільних російсько-білоруських навчальних центрів. Дві інші знаходяться в Гродно (ППО) і Муліно (механізовані і танкові війська). Але що важливіше, росія має два батальйони С-400, посилені кількома установками Панцир-С1, на півдні Білорусі. Ці сили розташовані на авіабазах Прибитки (22 км до кордону з Чернігівською областю) та Великий Боков (у Гомельській області поблизу кордону з Житомирщиною) і забезпечують протиповітряну оборону від української ракетної та повітряної загрози. Росіяни зберегли ці сили навіть після відходу з білорусі в середині 2022.
«Ми очікуємо, що С-400 залишаться на місці принаймні протягом війни в Україні, але не очікуємо збільшення звичайних сил росії в білорусі. Другий наступ на Київ з півночі також наразі малоймовірний.
Наша команда незалежно підтвердила наявність С-400 у Прибитках, також відомому як Зябрівка, що узгоджується з інформацією, наданою Rochan Consulting щодо розміщення С-400 на півдні білорусі», - пишуть аналітики.
Білорусь надала (повітряний) простір і матеріально-технічну підтримку для початкових сил вторгнення. До цього дня в білорусі перебувають деякі російські сили, але розмір і роль цих підрозділів значно змінилися за останні два роки. Це не означає, що роль білорусі зменшилася. Зовсім навпаки. Оскільки більша частина російських наземних сил задіяна в Україні, білорусь захищає західний фланг росії на випадок будь-яких непередбачених ситуацій з НАТО. Особливо щодо білорусі.
Збройні сили білорусі є мобілізаційними. Вони утримують 4 механізовані бригади, кожна з яких має 5 батальйонів (3 механізованих і 2 танкових). Проте у мирному часі ці формування укомплектовані лише на 30-40%. Тому необхідна мобілізація, щоб привести особовий склад до рівня військового часу. Аналітики говорять, що особливо впадає в очі, так це зусилля білорусів скоротити час, необхідний для досягнення воєнного рівня комплектування. Це, у поєднанні з використанням БПЛА та ретельним вивченням уроків росії, винесених під час війни в Україні, це має на меті підготувати білорусь до вимог сучасного бою.
Проте білоруські збройні сили продовжують демонструвати слабкі сторони. Покладання на російську доктрину та територіально-транспортне планування є поширеним, залишаючи мало місця для місцевої ініціативи. Обладнання, що стоїть на озброєнні, все ще переважно радянського спадку, і хоча останніми роками були зроблені певні зусилля щодо встановлення сучасних зразків, таких як модернізовані Т-72, С-400, Іскандери чи Су-30СМ, але збройні сили країни значно застаріли.
Хоча оборонний бюджет продовжує зростати, білоруські пріоритети більше зосереджені на покращенні підготовки, мобілізаційної готовності та повільному створенні нової інфраструктури, а не на швидкому придбанні нової техніки.
Як наслідок, вірогідність вступу білорусі у війну проти України невелика.
Однак, враховуючи те, що Мінськ є єдиною частиною росії, яка може чинити тиск на східний фланг НАТО, здебільшого за допомогою гібридної діяльності, необхідно спостерігати та аналізувати зміни, які відбуваються в білоруських збройних силах. Хоча Мінську вдалося не втягнутись у військову ситуацію в Україні, він навряд чи залишиться осторонь майбутньої війни, стверджують дослідники.
Підсумок від The Frontelligence Insight
Команда стверджує, що наразі немає чітких ознак або доказів підготовки білорусі до вторгнення в Україну. Російська присутність у білорусі залишається обмеженою та недостатньою для повторення сценарію 2022. Хоча це не гарантує, що білорусь не змінить свою позицію найближчим часом або що росія не вирішить знову вторгнутися до Києва з півночі, такі приготування не залишаться непоміченими. Концентрація сил у південній білорусі в поєднанні з її обмеженою інфраструктурою безперечно приверне увагу.
Джерело: Frontelligence Insight
"Час Чернігівський" писав про таке:
