Про це повідомляють у соцмережах.
Колишній нардеп та дисидент, член Української Гельсінської групи та Голова Київського товариства політв'язнів та репресованих, співавтор Декларації про державний суверенітет України, учасник національно-визвольного руху Олесь Шевченко висловив співчуття удові Левка Лукʼяненка пані Надії:
«Дорога пані Надіє, висловлюю Вам і всій родині Левка Лук'яненка глибоке співчуття у зв'язку з трагічною загибеллю на фронті Вашого любого онука Антона. Вічна і світла пам'ять Герою - він за Україну голову поклав!»
Поетеса та авторка Тетяна Череп-Пероганич пише:
«Ще одна сумна звістка – на фронті загинув онук Левка Лук'яненка. Левко Григорович присвятив своє життя боротьбі за незалежність, провівши десятиліття у таборах. Його онук… без зайвих слів, взяв до рук зброю, щоб захистити ту саму незалежність... Світла пам'ять нашим українським Героям».
Журналістка Мирослава Малик:
«Онук символа моральної стійкості й вірності українській ідеї Левка Лукʼяненка — на щиті.
Дід 25 років провів у радянських тюрмах та таборах — онук пішов у військо, щоб не допустити тієї тюремщини тут.
Дід написав Акт проголошення незалежності України — онук поклав за цю незалежність життя 💔».
Пізніше вона уточнила: у другої дружини Левка Лукʼяненка - пані Надії - була донька Люба, яка мала четверо дітей, хлопців. Усі вони вважаються онуками Лукʼяненка. Троє із чотирьох пішли до війська: Остап, Антон та Захар.
Загинув Антон Стасів - син Любові. Онук Левка Лукʼяненка.
Довідково
Левко Лукʼяненко (1928-2018) - родом з Хрипівки, що на Городнянщині. Автор Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991-го.
На шляху до проголошення незалежності України Левко Лук’яненко пройшов через 27 років концтаборів та заслань, провів 450 днів у приміщеннях камерного типу та карцерах, проїхав 23 тисячі кілометрів етапу, тричі його намагалися знищити фізично, а заради протесту Лук’яненко пережив 45 голодувань.
Авторка: Євгенія Замковська
"Час Чернігівський" писав про таке:
