22 березня Прилуки були в скорботі. Цього дня у Соборі Різдва Пресвятої Богородиці відбулося прощання з 41-річним Олександром Пироженком, захисником України, який загинув у боротьбі з російським агресором, повідомили у Прилуцькій міській раді.
5 березня 2025-го, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Піщане Покровського району Донецької області Олександр із позивним «Пирожок» загинув, залишившись вірним присязі та рідній землі, повідомило видання «Град Прилуки».
Народився Олександр Пироженко 10 серпня 1983 року в селі Малківка на Прилуччині. Навчався в Прилуцькій школі №13 до 8 класу. Завершив середню освіту в рідному селі. З дитинства був активним і наполегливим. Любив техніку та прагнув усе розбирати й збирати власними руками.
Після школи життя привело Олександра в Прилуки, де він і знайшов своє місце та свою справу. У 2001 році закінчив Прилуцьке професійне училище №34, опанувавши професію «електрогазозварювальник».
Проходив строкову службу в армії.
Після цього понад 10 років працював помічником друкаря на підприємстві «АІР-поліграф».
Військовий шлях Олександра розпочався у 2014. Тоді він доєднався до лав Збройних сил України, щоб захищати цілісність держави.
У 2015-му отримав статус учасника бойових дій і нагрудні знаки «Учасник АТО» та «Ветеран війни. Учасник бойових дій». Після повернення до мирного життя працював у ТОВ «Алітоні».
Під час повномасштабного вторгнення Олександр знову долучився до лав оборонців. Проходив службу солдатом механіком-водієм 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону військової частини.
У глибокому смутку залишилися рідні військовослужбовця: мама Світлана Володимирівна, сестра Тетяна Віталіївна, дружина Тетяна Миколаївна, доньки Анна та Софія, друзі, знайомі.
Олександр Пироженко
Діма Єфімов:
- Побратимчику, Вічна та Світла пам'ять Тобі. Герої ніколи не помирають. Вони завжди в Небесному строю!
Танковий батальйон 32 ОМБР:
- На жаль, не завжди у нас гарні новини…Нещодавно виконуючи бойове завдання загинув наш побратим. Солдат Пироженко Олександр - він був сміливим воїном та надійним побратимом, сміливо йшов в бій та завжди виконував завдання. На жаль, останнє завдання він виконав заплативши найвищу ціну - своє життя… Приносимо щирі співчуття його рідним та близьким. Ми будемо пам'ятати Олександра,та обов'язково помстимося!
У Плисківській громаді - подвійне горе. Там втратили двох захисників - 42-річного Геннадія Кадігроба та 32-річного Сергія Гриня. У громаді 24, 25 та 26 березня оголошені днями жалоби.
Житель села Плиски Геннадій Олександрович Кадігроб загинув 17 березня 2025 під час виконання бойового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини.
Геннадій Кадігроб народився 23 серпня 1982 року.
15 листопада 2024-го був призваний на військову службу.
«Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати, проте світлі спогади про Героя завжди будуть сильнішими за смерть…Герої не вмирають! Вічна слава й пам'ять Герою!», - повідомила голова громади Марина Вірко.
Віталій Золотарьов:
- Вічна пам'ять Герою. Він був гарною людиною.
Наталія Валова:
- Царство небесне, тобі Геночка! Немає більшої любові, ніж той, хто положить душу за ближніх своїх. Ти герой! Душеньку свою положив за нас. Я вірую і з, що ти зараз з Господом. Світлою ти був людиною з великим щирим серцем. Низький уклін тобі, герою. Ти став птахом, який полетів на небо…Вічна памʼять.
Геннадій Кадігроб
Також під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність України загинув ще один житель села Плиски – Сергій Сергійович Гринь.
«Плисківська громада розділяє разом з рідними і близькими цей біль, схиляємо голови і підтримуємо родину Героя у час скорботи. Немає нічого страшнішого і болючішого, як втрата рідної дитини! Неможливо знайти слів підтримки, щоб хоч на краплю полегшити біль батьків. Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!», - висловила співчуття Марина Вірко.
Ірина Аракелян:
- Моє серце на шматки…..Я не хочу вірити, що більше ніколи не почую твій голос, твій сміх……Мій брат Гринь Сергій Сергійович з позивним «Добрий» загинув 20 березня 2025 року. Героям Слава! Люблю♥️
Віра Олефіренко:
- Позивний Сергійка ,,Добрий''- відповідає на 100 процентів. Він таким і залишиться в нашій пам'яті. Жаль, сум, гнів і ненависть до ворога. Царство небесне і вічна пам'ять полеглому Герою. Щирі співчуття рідним і близьким.
Катерина Юрченко:
- Нестерпний біль...Ніяк не віриться,що ця така чудова дитина вже не повернеться до рідних,до рідного села
Цей хлопчина був як приклад для наслідування: покладистий, співчутливий, привітний, товариський, добрий до людей. Біль … Сум … Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна світла пам'ять тобі, Сергійку!!!
Ніна Чміль:
- Не маю слів…Наша родина у скорботі з родиною Сергія. Дякуємо, Сергію, за сміливість, за позицію, за самопожертву. Неймовірна біль втрати. Батькам низький уклін за сина.
Сергій Гринь
"Час Чернігівський" писав про таке:
