На Чернігівщині 26 березня прощались із трьома бійцями ЗСУ. Романа ХОЛОПЦОВА поховали у Коропській громаді, Олександра СИДОРЕНКА - у Куликівській, Віталія МОСТОВОГО - у Срібнянській.
Солдат Роман ХОЛОПЦОВ народився 17 лютого 1983 року в селі Оболоння на Коропщині. Закінчив 11 класів місцевої школи, далі навчався в Чернігівському державному інституті економіки і управління за спеціальністю «банківська справа». До повномасштабного вторгнення рф на територію України працював у Коропській дільниці Корюківського УЕГГ Чернігівської філії «Газмережі».
У травні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини на посаді оператора відділення протитанкового взводу.
Загинув 20 березня 2024 року у бою на Донеччині. Провели в останній путь та поховали воїна на малій батьківщині.
"У воїна залишилась мама, донька, двоє братів. Віддати шану мужньому українському воїну прийшли рідні, близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки. Спи спокійно, вірний сину України! Уклінно дякуємо тобі за безцінний подвиг в ім’я мирного життя народу України", - повідомили у Коропській селищній раді.
Прощання із Романом ХОЛОПЦОВИМ у Коропській громаді
Солдат Олександр СИДОРЕНКО народився 6 жовтня 1972 року в селі Хибалівка Куликівської громади. Після закінчення школи навчався у Куликівському ПТУ (нині Куликівський ПАЛ). Після здобуття освіти працював трактористом, комбайнером у рідному селі в колгоспі, а згодом - кочегаром у школі та сільській раді.
У 2023 році долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини. Службу ніс на посаді водія-радіотелефоніста.
Загинув 18 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Провели в останній путь та попрощались з воїном на малій батьківщині.
Прощання із Олександром СИДОРЕНКОМ у Куликівській громаді
Молодший лейтенант Віталій МОСТОВИЙ народився 23 лютого 1996 року в селі Гурбинці, Срібнянська громада. Навчався в місцевій школі, а після неї - на економічному факультеті Національного університету "Чернігівська політехніка", водночас навчався на військовій кафедрі.
Спочатку займався підприємницькою діяльністю, а потім знайшов себе у торгівельній сфері. Із часом повернувся до Чернігова, а торік став до лав ЗС України. Служив на посаді командира стрілецького взводу.
Загинув 27 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Провели в останній путь та поховали воїна в селі Гурбинці.
"Зі сльозами на очах говорив про побратима на траурному мітингу в Гурбинцях командир роти, у якій служив Віталій. Він був відкритою, чесною і відвертою людиною. Не втрачав почуття гумору навіть у важких ситуаціях. Був турботливим командиром, як тільки міг старався вберегти своїх бійців. І в тому, останньому для нього бою, він мав вибір, міг залишитись на командному пункті. Та пішов вперед, разом зі своїм взводом", - пише місцева газета "Срібнянщина".
Прощання із Віталієм МОСТОВИМ у Срібнянській громаді
Джерело: Чернігівський ТЦК та СП, Коропська селищна рада, Куликівська селищна рада, "Срібнянщина"
"Час Чернігівський" писав про бійців:
- Обидва загинули в бою на Донеччині: на Чернігівщині поховали двох бійців
- Двох бійців ховали на Чернігівщині: загинули в боях
- Пішов до ЗСУ добровольцем: на фронті загинув боєць з Чернігівщини
